Через війну росії проти України наша країна стала найбільш забрудненою мінами у світі. За даними Мінекономіки, у шести регіонах ідентифіковано 60 тис. га сільгоспземель, що потребують очищення. Але з 2022 року вдалося розмінувати лише 2,5 тис. га. Координацію гуманітарного розмінування уряд поклав на тодішню міністерку економіки Юлію Свириденко, яка нещодавно очолила уряд, а фактично напрямом розмінування займався заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний.

В Україні працюють найбільші світові оператори розмінування: HALO Trust (найбільша в світі міжнародна некомерційна організація, яка проводить гуманітарне розмінування), FSD (Швейцарський фонд протимінної діяльності), MAG (The Mines Advisory Group – всесвітня гуманітарна неурядова організація, що займається розмінуванням), GCS (Global Clearance Solutions, німецько-швейцарська компанія, яка є оператором та виробником), Norwegian People's Aid Ukraine (міжнародна неурядова гуманітарна організація), APOPO (благодійний фонд), DRC (Данська рада у справах біженців – міжнародна гуманітарна організація).

Окрім них, ліцензії вже отримали 110 українських компаній, які мають 278 одиниць техніки для механізованого розмінування.

«В Україні найбільший флот механізованих засобів розмінування, найбільша існуюча техніка, обладнання, технології. Все, що є в світі найкраще – це тут, в Україні, – розповів FinClub заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ігор Безкаравайний. – У нас є й важкі машини для розмінування, що валять все перед собою».

Усі новітні машини з розмінування, які зарекомендували себе в світі як ефективні, вже працюють в Україні. Переважна більшість техніки – на дистанційному керуванні. Є також моделі, керовані водієм, які мають віднесену вперед броньовану кабіну, яку не зачіпає вибух. «Наприклад, у нас є японські машини компанії Nikken – броньовані екскаватори з маніпулятором, який чистить перед собою складні важкодоступні місця, – розказує пан Безкаравайний. – Вони зараз працюють у ДСНС. У цієї техніки є оператор, броньована капсула, захищені двигун, електроніка та гідравліка. І це такий, скажімо, скальпель, яким вони можуть чистити посадку, узбіччя тощо». При цьому Мінекономіки прагне налагодити виробництво української техніки з розмінування.

Попередній прем’єр-міністр Денис Шмигаль оцінював вартість очищення усіх земель у $37 млрд, виходячи з середньої світової ціни – $30 тис. за гектар. «Це абсолютно безсенсова ціна в контексті української дійсності. Платити $30 тис. за гектар розмінування не має сенсу, – розказав FinClub один з учасників проєкту компенсації за розмінування. – Ми поставили собі задачу опустити цю вартість до мінімуму, щоб вона була співставна з реальністю, яку ми маємо зараз. Нам це вдалося. Зараз у нас ціна виходить $1,5-2 тис. за гектар очищення. Це не дуже складні ділянки».

Більш складні випадки розмінування будуть коштувати дорожче. «Ділянка, на якій є фортифікація, зруйновані траншеї, спалена техніка, комбіновані мінні поля, не може коштувати півтори тисячі. Вона буде коштувати набагато дорожче. Якщо ми будемо ще додатково рахувати рекультивацію, відновлення, загортання цих вирв, це може бути дуже дорого. Ми поки сконцентрувалися на тих ділянках, які ми можемо швидко повернути до експлуатації. Не за великі суми, а з невеликими зусиллями», – зазначив він.

У Мінекономіки підрахували, що західні партнери вже надали Україні $1,3 млрд допомоги на проєкти з розмінування. Водночас українські компанії та уряд не мають прямого доступу до цих коштів, адже їх розподіляють міжнародні організації. Американські гроші спрямовуються на роботу американських компаній, японський уряд фінансує проєкти через JICA (Японське агентство міжнародного співробітництва), Швейцарія віддає перевагу співпраці зі швейцарськими компаніями тощо. Ба більше, ці кошти майже не витрачаються безпосередньо на розмінування. Переважно фінансується інфраструктура, робота консультантів, розробка правил і змін до законодавства, адміністрування, конференції та навчальні програми.

Найбільш ефективною складовою стало постачання обладнання та навчання роботи з ним – це 21% від $1,3 млрд. За ці кошти навчали співробітників ДСНС, поліції та службу спеціального транспорту. Ця техніка переважно залишилася саме у цих структур. На розбудову спроможності управління сектором протимінної діяльності спрямували 10% фінансування (з них 18% – на підтримку інновацій). На комплексну гуманітарну допомогу населенню, включно з роботою психологів, витрачено 2%. Частка коштів на майбутні проєкти, які ще не розподілені або перебувають у процесі планування, становить 9%. Безпосередньо на розмінування – так звані «польові роботи» – пішло лише 14% траншів. Тобто близько $186 млн було витрачено на українські компанії, які очистили 2,5 тис. га, або лише 4,2% усіх забруднених земель України.

Український уряд вдячний донорам за фінансову підтримку. Водночас до розподілу коштів є запитання. «Американці приватизували школу у Львівській області і перебудували її за своїми стандартами. Офігенна школа, нічого сказати, – розповів один з учасників ринку. – Когось там навчають, відправляють туди фахівців. Наприклад, надходить запит на Державну спеціальну службу транспорту: «Відправте нам 25 фахівців на навчання». Але кого туди направляють? Тих, хто менш ефективний у полі. Бо ефективних робітників відправляють на очищення нових ділянок, а не на навчання. Ну, когось вони там навчають. Школа класна, але навчання не потрібне, процес не рухається. Ця школа обійшлась американським платникам податків у $100 млн. Але чи було доцільно зараз на неї стільки витрачати? До того ж, коли Держдеп почав робити ревізію витрат, вони оголосили: «Призупиняємо діяльність». Через тиждень усі зібрали речі й поїхали. Школа два місяці просто стояла на замку. Отака ефективність?»

Ще у 2023 році державні Ощадбанк і Укргазбанк оголосили про запуск кредитних програм на розмінування. Інші банки вирішили зачекати з такою ініціативою – і недарма. Як з’ясував FinClub, до цього часу не було видано жодного кредиту. «В Ощаді ми маємо дуже тісний зв’язок з регіональним бізнесом і завжди швидко реагуємо на його потреби. Одним із найбільших запитів фермерів у 2023 році була потреба в розмінуванні земель, темпи якого державними силами на той момент не відповідали очікуванням бізнесу. Як один із варіантів вирішення цієї проблеми Ощад у листопаді 2023 року запустив власний продукт «Посівна без мін» із пільговою кредитною ставкою, аби дати можливість фермерам не чекати на державу, а наймати для розмінування комерційні компанії. Водночас ми тісно співпрацювали з урядом і вдячні за активну позицію Юлії Свириденко, яка тоді обіймала посаду віцепрем’єр-міністерки. За її ініціативи було розширено перелік суб’єктів, що можуть надавати послуги з розмінування, у тому числі приватних підрядників. Крім того, були залучені міжнародні організації, які безкоштовно надавали такі послуги малому бізнесу. Маючи вибір, підприємці, безумовно, віддавали перевагу насамперед безкоштовним послугам. Втім, ми й досі готові запропонувати аграріям кредит на поповнення обігових коштів для розмінування на прифронтових територіях строком до трьох років під ставку від 3% залежно від близькості до лінії бойових дій», – повідомила членкиня наглядової ради Ощадбанку Роза Тапанова.

«Фермери почали обурюватися, вважаючи, що банки наживаються на людському горі й мають фінансувати розмінування за власний рахунок. Ми відразу зупинили заплановану рекламну кампанію, тому що пішов шквал негативу», – додала колишня співробітниця Укргазбанку. Нині уряд виключив із програми компенсацію за такими кредитами, оскільки не бачить попиту. Водночас у банках здивовані такою позицією.

За даними Мінекономіки, з початку роботи програми завершено розмінування 3,2 тис. га. Це 32 угоди на суму 185,9 млн грн. Ще на 14,2 тис. га роботи лише розпочаті – за 71 угодою на 879,8 млн грн. Нагадаємо, що необхідно розмінувати щонайменше 60 тис. га. Тобто сучасний ринок уже сформований, компаній, здатних проводити розмінування, достатньо, але процес просувається повільно. Самі оператори розмінування стверджують, що наразі працюють у збиток, однак напрацьовують досвід і формують портфоліо, аби згодом заробляти на міжнародному ринку.

Учасники ринку дивуються, чому розмінування просувається так повільно й чому бракує заявок від фермерів. Нині держава компенсує 100% вартості очищення, проте розглядається можливість зниження компенсації до 80%. Можливості проведення робіт безпосередньо на прифронтових територіях значною мірою залежать від динаміки бойових дій. Адже програмою передбачено 20-кілометрову буферну зону від лінії фронту, і держава не наражатиме операторів розмінування на додаткову небезпеку.

«Спочатку розмінуванням займалися ДСНС і МВС. Вони приймали заявки, розписувалися в журналі – і нічого не робили. Коли з’явилися приватні компанії, сертифіковані Мінекономіки, виникла конкуренція, і процес зрушив з місця, – розказав FinClub один із учасників ринку. – Фермери ж вважають, що хтось має все зробити за них: «Я ж написав листа. Якщо ніхто не відреагував, значить, нічого не вийде». Лише кільком компаніям вдалося об’єднати фермерів навколо себе, пройти весь шлях і успішно розмінувати поля».

Низька ініціативність фермерів призвела до того, що уряд скоротив фінансування компенсацій за розмінування у межах програми Ukraine Facility, яка фінансується коштом ЄС, – зі $150 млн до $100 млн. У бюджетній декларації уряду на 2026-2028 роки передбачено ще менші суми компенсацій аграріям – по 1 млрд грн на рік, тобто близько $70 млн. «Насправді те, чим ми оперуємо для розмінування, – це кошти, закладені в державному бюджеті. Наразі це 2,3 млрд грн, адже відбувся перерозподіл, частину вже витрачено, і залишок приблизно такий», – розповів FinClub Ігор Безкаравайний.

На запитання, чому ефективність програми така низька, він назвав основними причинами недостатню поінформованість і пасивність фермерів. «Для розмінування потрібно лише два критичні фактори – бажання і готовність працювати «в білу», – каже заступник міністра. – Перше, що стосується бажання: треба зайти в ДАР (Державний аграрний реєстр. – Ред.), увійти до особистого кабінету, обрати програму компенсації, зазначити кадастрові номери, натиснути кнопку «Відправити» – і все. Після цього заявка потрапляє до Центру гуманітарного розмінування при уряді, який верифікує ці ділянки й підтверджує забрудненість територій. Якщо підтвердження отримано і фермер надає зворотний зв’язок, заявка публікується на «Прозорро», після чого оператор, що виграв тендер, проводить розмінування».

Пан Безкаравайний має рацію в тому, що значна частина аграріїв досі не працює «в білу». Багато фермерів продають врожай за готівку. Водночас самі аграрії вважають, що головна проблема – у корупції.

«У мене три тисячі гектарів. Жодного з них гуманітарники не розмінували. Тоді я власними силами розмінував 2300 гектарів. На полі доводилося знаходити по 50 мін, – розповів FinClub директор СТОВ «Гаврилюк» Олександр Гаврилюк (Харківська область). – Але так сталося, що на одному полі, яке я сам розмінував, мій трактор під час розвороту на дорозі, яку раніше начебто розмінувало МНС, у метрі від колії підірвався на протитанковій міні. Прямо на дорозі. Тракторист сильно обгорів. Я його виходив, вилікував, і він досі працює в мене».

Проблеми не зникли. «Але тепер проти мене відкрили кримінальну справу і тягають на допити, бо в мене немає ліцензії на розмінування. Стаття – від 8 до 15 років. За те, що я розмінував поле, засіяв його і вчасно заплатив 12,5 мільйона податків. Кажу правоохоронцям: «Так я ж вас годую». А вони відповідають, що одне до іншого не має відношення: «Ти порушив звичаї і правила війни». От і все. Це бюрократія. Усі ці гроші чиновники крадуть, і на розмінування вони не доходять, – каже підприємець. – У мене на підприємстві були бойові дії. Все заміновано. Лише зараз я уклав договір через банк на подальше розмінування. Хтось виграв тендер. За те, що він облетить поле дроном за 5 хвилин, отримає 254 тисячі гривень. А там, де ми групою проходили з міношукачами, таке розмінування мало б коштувати 2 мільйони 850 тисяч. Якби мені ці гроші дали, я би сам тут все вилизав, все розмінував і працював би на повну котушку».