Валютні гойдалки

У березні гривня девальвувала до долара на 0,95%, хоча перший квартал року національна валюта все ж змогла завершити «в плюсі» – гривня зміцнилася на 1,6%. Незважаючи на уявну стабільність курсу, в березні ми спостерігали чергові валютні гойдалки. У першій половині місяця офіційний курс зміцнився з 27 грн/$ до 26,3 грн/$, після чого відбувся розворот тренду, і курс злетів до 27,25 грн/$.

Для зменшення надмірних коливань курсу НБУ активно вдавався до валютних інтервенцій. Якщо в перший тиждень березня НБУ на тлі зміцнення курсу гривні викупив $211,7 млн, вже на другому тижні йому вдалося купити всього $15 млн, але довелося продати $109,5 млн євро для утримання гривні від занадто швидкої девальвації. У наступні два тижні НБУ купував на ринку по $15 млн, але не через профіцит валюти на ринку, а для виконання завдання накопичення своїх резервів.

«Національний банк озвучив намір в I та II кварталах купувати по $15 млн на день для нарощування міжнародних резервів. Водночас в залежності від ситуації на ринку інтервенції з купівлі валюти можуть бути менше або взагалі не відбуватися. Також обсяги купівлі протягом дня можуть перевищувати оголошений обсяг. Такі інтервенції можуть проводитися, зокрема, для згладжування коливань на валютному ринку», – розповіли FinClub в прес-службі НБУ.

Учасники ринку називають кілька факторів, які в березні провокували волатильність курсу. На початку місяця гривню підтримали значні надходження валютної виручки від експорту аграрної та металургійної продукції. Крім того, в березні нерезиденти наростили портфель українських ОВДП в півтора рази, або на 6,9 млрд грн – до 20,3 млрд грн. «У березні значні суми зайшли від нерезидентів, які купували гривневі ОВДП, що надало підтримку гривні», – зазначає директор казначейства Райффайзен Банку Аваль Володимир Кравченко. Із загального приросту портфеля нерезидентів на гривневі папери припало 6,65 млрд грн.

Підтримала курс гривні також необхідність бізнесу заплатити податок на прибуток за 2018 рік – до 11 березня. «Багато підприємств продавали іноземну валюту, щоб здійснити податкові платежі в гривні. Завдяки цим потужним продажам іноземної валюти котирування міжбанку короткочасно вийшли на рівень 26,3 грн/$. Після проходження періоду податкових платежів валютний курс повернувся назад в діапазон 26,9-27,1 грн/$», – говорить головний економіст Альфа-Банку Олексій Блінов.

Серед факторів, які тиснули на курс гривні, експерти називають виплати «Укрзалізниці» за своїм зовнішнім боргом. Компанія 14 березня перерахувала кредиторам $175 млн за єврооблігаціями, але для цього їй довелося екстрено брати гривневі та валютні кредити у Ощадбанку та Укрінфрапроекту. «Укрзалізниця» вийшла на міжбанк, щоб купити декількома траншами $55 млн. «Це спровокувало зростання курсу», – вважає головний скарбничий Альтбанку Наталія Стельмах.

Те, що відбувається, стало негативним сигналом для ринку. «Коливання курсу, які пов'язують з купівлею валюти для виплати боргів «Укрзалізниці», в цілому вказують на загальну слабкість ринку. Якщо в якийсь день обсяги купівлі або продажу валюти відрізняються від середніх, це незмінно призводить до помітних коливань курсу», – зазначає аналітик ІК Concorde Capital Євгенія Ахтирко.

Погашення зовнішніх боргів Ощадбанку і уряду також впливало на ринок. Ощадбанк 20 березня виплатив купон на $24,1 млн за єврооблігаціями, а ще на початку березня Мінфін виплатив $444,4 млн у своїх єврооблігаціях. «Держбанки, найвірогідніше, погасили валютні борги здебільшого з власних валютних коштів, а якщо для цих цілей і купували валюту, то в порівняно невеликих обсягах», – говорить Євгенія Ахтирко. Мінфін оперативно поповнив свої валютні запаси: 21 марта він отримав $350 млн від дорозміщення 10-річних єврооблігацій – їх викупив JPMorgan для перепродажу.

Політичний фактор

Передвиборча гонка і проведення першого туру президентських виборів, навпаки, в березні, на думку експертів, на курс чинили мінімальний вплив. «У березні на гривню вибори ніяк не впливали, бо вони не формували грошові потоки ні в одну, ні в іншу сторону», – каже FinClub фахівець відділу продажів боргових цінних паперів ІК Dragon Capital Сергій Фурса.

На думку Євгенії Ахтирко, політична ситуація вплинула скоріше на формування трендів на валютному ринку, ніж на сам курс. «Ось уже півроку обмінний курс показує переважно легку тенденцію до зміцнення. Минулого року таку ситуацію ніхто не передбачав, адже зростаючий дефіцит рахунку поточних операцій і дуже слабкий приплив валюти по фінансовому рахунку дають усі підстави припускати, що тенденція має бути протилежною, тобто помірна девальвація курсу», – констатує експерт.

Одну з розгадок цього парадоксу вона бачить саме в підготовці до президентських виборів. «Можна припустити, що на потреби передвиборчих кампаній в країну заведено істотний обсяг валюти, який вплинув на баланс попиту й пропозиції та призвів до зміни тенденцій. Ця ідея може бути підкріплена тим, що стабілізація і деяке зміцнення курсу почалося в жовтні, тобто саме тоді, коли почала розгортатися активна виборча кампанія», – говорить Євгенія Ахтирко.

Голосування відбулося 31 березня. За підсумками обробки 99,4% протоколів до другого туру виборів проходить шоумен Володимир Зеленський і президент Петро Порошенко. Екс-прем'єр-міністр Юлія Тимошенко, яка обіцяла вдвічі знизити ціну на газ і повернути всі вклади Сбербанку СРСР, посіла третє місце і залишає виборчі перегони.

Курс гривні на ці новини відреагував позитивно: якщо 1 квітня долар на міжбанку в середньому коштував 27,2 грн, то вже в першій половині 2 квітня гривня зміцнилася до 26,88 грн/$. Хоча голова Ради НБУ Богдан Данилишин не бачить зв'язку між зміцненням курсу та виборами.

Старший радник Альфа-Банку Роман Шпек вважає, що вплив виборів на курс є обмеженим, оскільки незалежна політика дозволяє НБУ діяти незалежно від політичних чинників. «НБУ демонструє професіоналізм і незалежність. Єдине, що може вплинути на курс – настрої виборців, тому ми не повинні сахатися з боку в бік», – говорить він.

Чого чекати далі

Експерти підкреслюють, що якщо в березні політичний фактор майже не впливав на курс, то в квітні ситуація може змінитися. «Найважливіше зараз – це говорити не про економічні фактори, а про те, що відбувається в голові, коли люди думають, як і за кого голосувати», – впевнений Роман Шпек. На його думку, важливо, щоб очікування одних або нездійснені надії інших виборців не привели до панічних настроїв. До того ж з 7 лютого навіть не треба бігти до обмінного пункту – купувати валюту можна онлайн через інтернет-банкінг.

Але значних коливань банкіри не очікують. «Нам здається, що не буде якихось потрясінь», – зазначає Володимир Кравченко. «У квітні попит і пропозиція збережуться приблизно на колишньому рівні», – впевнений Роман Шпек.

У квітні на курс впливатимуть різноспрямовані тренди. «Стандартно на початку місяця буде купуватися валюта для виплати дивідендів, що чинитиме тиск на курс. Але посівна кампанія, надходження виручки і період податкових платежів з 20 по 30 квітня надаватимуть підтримку гривні та сприятимуть її зміцненню. Звичайно, результати виборів можуть внести корективи у рух курсу», – говорить Наталія Стельмах.

Тата Кривенко