Інвестор не врятував

Не всі кредитні установи виконують завдання щодо докапіталізації. Фінексбанк, який за підсумками I півріччя посідав 93-е місце за активами серед 108 банків, вирішив самоліквідуватися. Відповідне рішення його акціонери ухвалили 22 вересня.

Причиною ліквідації Фінексбанку названо «складне становище на ринку фінансових та банківських послуг і невизначеність щодо можливих напрямків і джерел подальшої капіталізації ПАТ "Фінексбанк"». Статутний капітал Фінексбанку зараз становить 122,5 млн грн, а на вимогу Нацбанку вже до липня 2017 року він має бути збільшений щонайменше до 200 млн грн. У власників банку не було зайвих 80 млн грн. Хоча й ця докапіталізація не була б останньою – до літа 2024 року капітал усіх банків повинен досягти мінімум 500 млн грн. Прокоментувати своє рішення банк відмовився.

Установа намагалася знайти інвесторів. Спочатку відбулася консолідація міноритарних пакетів – на початку року співвласником банку стала громадянка Латвії Ганна Сидорова (50% акцій). Трохи менша частка була у громадянина України Сергія Осьмухіна (49,99967%). Вже наприкінці липня Антимонопольний комітет дозволив громадянину Оману Аділ Саїд Ахмед Аль Шанфарі придбати більше 50% банку. У Фінексбанку заявляли, що цей інвестор входить в десятку найбагатших людей султанату Оману, є засновником Shanfari Group, 34,25% акцій болгарського InsestBank і низки інших європейських компаній.

Однак регулятор не дозволив входження в капітал Фінексбанку близькосхідного інвестора. «Національний банк погодив придбання понад 50% ПАТ «Фінексбанк» новому акціонеру Ганні Сидоровій (Латвія) 18.12.2015, коли ще не було потреби в докапіталізації банку, – повідомили FinClub в Нацбанку. – Громадянин Оману Аділ Саїд Ахмед Аль Шанфарі дійсно подавав до Національного банку України документи на придбання понад 50% ПАТ «Фінексбанк», але в липні 2016 року одержав від НБУ відмову».

Стрій тих, що йдуть

Фінексбанк планує самостійно розрахуватися зі своїми кредиторами. Процедура самоліквідації дозволить йому уникнути менеджерської «підтримки» ФГВФО – керівництво банку саме розпродасть активи і навіть планує повернути гроші акціонерам. «Активів ПАТ «Фінексбанк» (237,9 млн грн) достатньо для розрахунку за зобов'язаннями (113,1 млн грн). Сума, яка може залишитися після задоволення вимог кредиторів і буде розподілена серед акціонерів, прогнозовано складе 124,8 млн грн», – підрахували в банку. Станом на 1 липня депозитний портфель Фінексбанку становив 27,4 млн грн (підприємств – 16,8 млн грн, громадян – 10,6 млн грн). «Дозвіл на ліквідацію ПАТ «Фінексбанк» може отримати одразу після того, як НБУ переконається, що власних коштів у банку достатньо, щоб розрахуватися з вкладниками і кредиторами», – повідомили FinClub в НБУ.

Фінексбанк залишає ринок не сам. Такий самий шлях обрали Інвестиційно-трастовий банк і Фінанс Банк. У той час як багато банків не знають, як збільшити капітал до 200 млн грн до літа 2017 року, шість банків не змогли збільшити його навіть до 120 млн грн. З 17 червня НБУ міг визнати їх проблемними, що загрожує їм неплатоспроможністю. В. о. заступника голови НБУ Катерина Рожкова говорила, що самоліквідацією цікавилося кілька банків.

Невелика стратегія

Нацбанк обіцяв запровадити механізм спрощеної ліквідації банків, які хочуть зберегти бізнес, відмовившись від ліцензії та перетворившись, приміром, на фінансову компанію. Банки, які б захотіли повністю піти з ринку, повинні були б іти за традиційною процедурою ліквідації юридичної особи. «Національний банк пропонує розглянути можливість добровільного позбавлення банку ліцензії, але з продовженням його діяльності в інших фінансових секторах, зокрема, як торговця цінними паперами, фінансової компанії, без ліквідації юридичної особи», – пояснював заступник директора департаменту реєстраційних питань та ліцензування НБУ Олександр Бевз.

Але поки що немає ні механізму спрощеної ліквідації, ні спрощеного об'єднання банків. «У акціонерів, які можуть виконати цю вимогу, виникають два питання. Питання довіри – до України, до гривні. І друге питання – як вони можуть забрати свої гроші?», – каже виконавчий директор Незалежної асоціації банків Олена Коробкова. Тому зараз асоціація просуває ідею створення окремого сегменту банків, яким не потрібна додаткова капіталізація. Передбачається, що банки працюватимуть у вузькому сегменті ринку з обмеженою ліцензією. Подібна перспектива може зацікавити приблизно 70 установ, статутні капітали яких менше планки 500 млн грн.

Нацбанк підтримує цю ідею, але її неможливо реалізувати без дозволу парламенту. «Класична банківська ліцензія передбачає надання трьох видів послуг: залучення депозитів, видача кредитів і розрахунково-касові операції. Банк, який не надає будь-яку послугу з цих трьох, вже не є банком в класичному розумінні. Може йтися, наприклад, про заборону залучення депозитів у фізичних осіб або про обмеження обсягу окремих операцій», – повідомили FinClub у прес-службі НБУ.