Спірні депозити

Суди почали переходити на бік клієнтів Банку Михайлівського, договори яких з банком уповноважена особа ФГВФО не визнавала. Черкаський окружний адмінсуд 10 жовтня і Хмельницький окружний адмінсуд 3 жовтня, розглянувши позови різних клієнтів «Михайлівського», визнали протиправною бездіяльність уповноваженої особи ФГВФО. Суди зобов'язали ФГВФО включити в перелік вкладників, які мають право на компенсацію коштів у рамках гарантованих 200 тис. грн, двох осіб з депозитами 100 тис. грн і 150,8 тис. грн.

Ці клієнти раніше розміщували свої кошти у фінансових компаніях «ІРЦ» або «КІЦ», а коли ці компанії повернули гроші, то розмістили їх на депозиті в «Михайлівському». Близько 14 тисяч осіб підписували в приміщеннях Банку Михайлівського договори з цими фінкомпаніями. Після банкрутства банку ФГВФО відмовив у компенсації таким клієнтам близько 1,5 млрд грн.

У «черкаському» випадку клієнт розмістив депозит в банку 23 травня – у день впровадження тимчасової адміністрації. Після початку ліквідації установи (з 13 липня) він звернувся за компенсацією, яку не отримав. Ліквідатор в суд не з'явився, але письмово повідомив, що виплата коштів «заморожена» на шість місяців від моменту початку ліквідації, оскільки Фонд перевіряє договори на предмет їхньої нікчемності. Суд вирішив, що це незаконно, оскільки нікчемність договорів повинен був перевірити ще тимчасовий адміністратор, і наказав розблокувати рахунок.

«На підтвердження факту внесення грошових коштів на рахунок в банк позивачеві видана квитанція № 5357535 від 23 травня, завірена банком і підписом працівника, що свідчить про внесення коштів на депозит банку відповідно до укладеного договору. Факт отримання банком коштів не заперечується і відповідачами», – йдеться в рішенні Черкаського окружного адмінсуду. У другому випадку гроші були на поточному рахунку, згідно із «скриншотом програми "Клієнт-Банк"».

Операції з коштами проводилося «на папері». «Спочатку громадяни розміщували гроші в фінансових компаніях. Але потім вони повернули їх на поточний рахунок в банку. Деякі вкладники переоформили їх в депозити банку. Фактично це була документальна операція. Тому Фонд її заблокував, оскільки проводив перевірки кас і наявності в них грошових коштів. Але у людей є усі квитанції на руках про внесення грошей», – каже FinClub головний координатор з питань вкладників організації «Громадський контроль банків» Арсен Маринушкін.

Фонд проти

Відповідно до закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб», компенсацію депозитів у розмірі до 200 тис. грн можуть отримати тільки банківські клієнти. Тому в Фонді гарантування мають намір оскаржити ці судові рішення в апеляційній інстанції. «На сьогодні в судах розглядається близько 300 подібних справ. Йдеться про позови клієнтів Банку Михайлівського, які за допомогою банку надали позику фінансовим компаніям «ІРЦ» або «КІЦ». Позиція Фонду залишається незмінною: на день впровадження тимчасової адміністрації в Банк Михайлівський цих коштів на рахунках клієнтів не було, а отже, їхні власники не мали права на отримання компенсації в рамках гарантованої суми відшкодування», – заявили в прес-службі ФГВФО.

У Фонді переконані, що вирішити цю ситуацію може тільки суд: «Судове рішення на користь позивача, яке набуде чинності, буде законною підставою для виплати їм гарантованої суми відшкодування і включення інформації про них до Реєстру вкладників Банку Михайлівського».

Регуляторне невтручання

Діяльність цих фінкомпаній привернула увагу регуляторів тільки після скандалу з банкрутством Банку Михайлівського. У Нацбанку стверджували, що взагалі не мали можливості стежити за операціями фінансових компаній, оскільки вони не відображалися в балансі банку.

У Нацкомфінпослуг повідомили FinClub, що під час перевірки цих фінансових компаній їх не вдалося виявити. Тому комісія ще в серпні ухвалила рішення анулювати їхні ліцензії. «Анулювання ліцензії не є підставою для ліквідації юрособи і не припиняє виконання нею взятих раніше не себе зобов'язань, в тому числі перед фізичними особами», – повідомив голова Нацкомфінпослуг Ігор Пашко. Комісія відправила інформацію про діяльність цих компаній до Національної поліції, Державної фіскальної служби та СБУ.