Виведення відбулося

Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) намагається знайти можливості для повернення коштів вкладникам Дельта Банку, чиї депозити перевищують 200 тис. грн. Зараз його головна мета – повернути виведені з банку активи на 20 млрд грн при портфелі в 32 млрд грн. «Коли тимчасовий адміністратор зайшов у Дельту, то стало зрозуміло, що і акціонери, і основні клієнти готувалися до цього. Ми виявили 150 операцій на 20 млрд грн, які вважаємо нікчемними. Це фактично втрачені активи», – говорить ліквідатор Дельта Банку Владислав Кадиров під час зустрічі із вкладниками Дельти.

Найбільшими клієнтами Дельти, які підозрюються у виведенні активів, представники Фонду назвали «Фокстрот» (2,7 млрд грн), Ощадбанк (2 млрд грн), Авант Банк (500 млн грн), Державна іпотечна установа, МТС і «Укргазвидобування». В Ощадбанку вважають незаконним визнання їхніх угод нікчемними. «За відсутності підстав договори, укладені Ощадбанком з Дельта Банком в забезпечення виконання зобов'язань останнього, були визнані ФГВФО нікчемними. Ощадбанк, який вважає такі дії уповноваженої особи ФГВФО незаконними, звернувся до Окружного адміністративного суду Києва з позовом про визнання протиправним ухвалення рішення про нікчемність угоди», – повідомив директор департаменту реструктуризації заборгованості та стягнення Ощадбанку Андрій Пожидаєв. У Авант Банку раніше повідомили FinClub суть конфлікту, а інші клієнти Дельти вчора не встигли прокоментувати підозри Фонду.

У виведенні коштів також підозрюється акціонер Дельти – компанія Cargill (у неї було 30%). Їй закидають виведення активів на 2,5 млрд грн. «На Cargill було оформлено 17 фіктивних акредитивів і створено штучну заборгованість перед цією компанією. Потім Cargill підписав договори про переуступку акредитивів на користь реальних боржників банку. У результаті було виведено 2,5 млрд грн», – розповідає голова правління «Спілки вкладників Дельта Банку» Роман Бадаліс.

Гроші вкладників

ФГВФО займається судовим поверненням цих грошей на рахунки ліквідованого банку. Якщо це вдасться, то заможні інвестори, які втратили гроші в Дельті, повернуть хоча б їх частину. «Якщо ці 20 млрд грн будуть повернуті, то ми зможемо виплатити третю чергу кредиторів Дельти – вимоги ФГВФО на 16 млрд грн (цю суму ФГВФО роздав як компенсацію депозитів до 200 тис. грн). Значним чином це допоможе вирішити питання вкладників з депозитами понад 200 тис. грн», – говорить заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик.

Зараз обсяг вимог 35 тис. заможних вкладників до Дельта Банку становить близько 10 млрд грн. Таким чином, завдяки реалізації активів на 20 млрд грн громадяни зможуть отримати максимум 40% своїх коштів (4 млрд грн). Решту грошей повертатимуть за рахунок інших менш ліквідних активів.

Труднощі повернення

Однак у ФГВФО визнають, що повернення коштів відбувається вкрай складно. «Проблема в тому, коли саме укладалися угоди. Якщо операція взаємозаліку проводилася в здоровому банку, то до неї не виникає питань. Але банк на той момент вже був проблемним, і сторони знали, що він стане неплатоспроможним», – пояснює директор юридичного департаменту ФГВФО Віктор Новіков.

Директор юридичної компанії «БМП Консалтинг» Ілля Серафимів вважає, що «Фонд зловживає правами, які йому надав закон». «Іноді, визнаючи той чи інший договір нікчемним, Фонд відверто« підігрує» несумлінним позичальникам. Адже найчастіше те майно, яке ФГВФО з позичальником спільно відсуджують у банку-кредитора, продається в рамках торгів з великим дисконтом. Розмір дисконту може становити до 50%. При цьому позичальник робить все, щоб переможцем стала афільована з ним компанія. Природно, за такий дисконт позичальник буде всіляко сприяти роботі Фонду по визнанню договорів нікчемними, в тому числі, і через інформаційні атаки».

І навіть якщо судові рішення за цими активами будуть ухвалені на користь Фонду, це не означає, що йому вдасться отримати кошти. «У нас були випадки, коли ми вигравали суди на сотні мільйонів гривень. Але боржника та застави вже не було. А у виконавчої служби немає стимулів шукати активи», – говорить Віктор Новіков.