Народилася 26 липня 1973 року.

Освіта

У 1998 році закінчила Херсонський державний технічний університет, спеціальність – «облік та аудит».

Кар’єра

В 1992-1994 роках працювала на різних посадах в страховій компанії «Поліс» (Феодосія).

І лише у 1994 році розпочала банківську кар’єру в Укрсоцбанку.

В 1994-2004 роках обіймала керівні посади у феодосійській філії, херсонській обласній дирекції та київському міському управлінні цього банку.

21 листопада 2005 року призначена заступницею голови правління Укрсоцбанку (Нацбанк погодив її кандидатуру лише через п’ять місяців – 27 квітня 2006-го).

На цій посаді Ірина Князєва пропрацювала до 23 лютого 2009 року.

Працюючи в банку, вона отримала частку в капіталі Укрсоцбанку: станом на 3 березня 2009 року Ірина Князєва володіла 0,00264% акцій.

В 2010 році вона перейшла на посаду радниці голови правління Сбербанку, а через два роки, 20 серпня 2012-го, стала заступницею голови правління, відповідальною за роздрібний бізнес (погодження НБУ отримала 4 вересня).

На цій посаді вона пропрацювала до 31 січня 2018 року, після чого очолила Сбербанк.

З 1 лютого 2018-го вона виконувала обов’язки голови правління, а після погодження 22 березня її кандидатури в НБУ вона вже 23 березня стала головою правління.

На цій посаді вона змінила Ігоря Юшка, який керував банком з 2008 року до 31 березня 2018-го.

Восени 2021 року Сбербанк змінив назву на Міжнародний резервний банк (МР Банк), оскільки Ощадбанк в судовому порядку захистив право інтелектуальної власності на торгову марку Сбербанк на території України.

25 лютого 2022 року Нацбанк вивів МР Банк з ринку – вирішив відкликати банківську ліцензію та ліквідувати банк, що перебував під контролем російської федерації.

У зв'язку із цим ФГВФО призначив ліквідатора МР Банку і звільнив Ірину Князєву з посади голови правління банку.

Цікаві факти

Ірина Князєва в період роботи в Сбербанку судилася з власним роботодавцем.

1 липня 2014 року вона подала позов проти «Дочірнього банку Сбербанку Росії» (колишня назва банку до ребредингу) через неповернення депозиту.

Печерський районний суд Києва 3 липня взяв її позов в роботу, а вже 9 липня ухвалив рішення у справі № 757/17566/14-ц: він повністю задовольнив її позовні вимоги і зобов’язав Сбербанк видати їй готівкою через касу $1 млн із її вкладу в $1,171 млн.

Справа в тому, що на той момент діяла постанова Нацбанку № 328 від 30 травня про обмеження видачі готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 15 тис. грн на добу. Це обмеження НБУ запровадив через глибоку економічну та фінансову кризу.

Інша вкладниця Сбербанку – Ірина Гаценко – намагалася в суді визнати цю постанову нечинною, однак Окружний адміністративний суд Києва 12 червня відмовив їй у задоволенні позову. Суд у справі № 826/6182/14 вирішив, що постанова НБУ є законною і не потребувала реєстрації в Мін’юсті, оскільки була ухвалена відносно чітко визначеного переліку із 171 банку.

Тому коли Ірина Князєва у п’ятницю 27 червня попросила банк видати вклад, а він їй оперативно відмовив, враховуючи чинність обмежень НБУ, вона вже після трьох вихідних днів у вівторок 1 липня подала позов до Печерського суду.

Сторони не прийшли в суд, попросивши розглянути справу без них. Банк письмово пояснив відмову видати вклад постановою НБУ, проте Печерський суд, не звертаючи уваги на рішення Окружного адміністративного суду Києва (чиєю компетенцією є розгляд законності рішень органів державної влади), вирішив, що постанова «є нечинною», оскільки не була зареєстрована в Мін’юсті, а тому банк має видати Ірині Князєвій депозит.

Чинність постанови НБУ потім підтверджував і Київський апеляційний адміністративний суд, і Вищий адміністративний суд. Але рішення Печерського суду, який вирішив вважати постанову НБУ нечинною, в апеляції Сбербанк не оскаржував.