Про це в колонці для Економіної правди розповів голова НБУ Кирило Шевченко.

«Водночас якщо у квітні співвідношення інтервенцій до емісії було 2:3, то у травні це вже було 1:1. Тобто, скільки Національний банк "надрукував" гривні, стільки ж і продав іноземної валюти у гривневому еквіваленті», — розказав Шевченко.

Нацбанк продає валюту з міжнародних резервів, обсяг яких обмежений. Вичерпання міжнародних резервів призводить до погіршення курсових та інфляційних очікувань, що генерує наступний виток попиту на валюту й імпортні товари, йдеться у колонці. В результаті дедалі більший обсяг гривневої ліквідності посилює попит на іноземну валюту через канали державних витрат та погіршення очікувань.

Реальна дохідність за інструментами в національній валюті, передусім за депозитами та ОВДП, набуває дедалі від'ємніших значень, вважає голова регулятора, що стимулює економічних агентів шукати шляхи захисту заощаджень, зокрема купувати валюту та імпортні товари, у тому числі не пов'язані з першочерговими потребами.

«Як наслідок, на кожному новому витку "друку грошей" лише підсилюється доларизація економіки та виведення заощаджень із фінансової системи», — зазначив очільник Нацбанку.

Що довше зберігатиметься така тенденція, то більшим буде тиск на курс та міжнародні резерви, вважає Шевченко, поступово відбуватиметься втрата довіри до уряду, гривні та Національного банку. Що більшими будуть масштаби поширення негативних очікувань, то швидшими темпами зростатимуть ціни.

«Нелінійність зростання інфляційних ризиків, пов'язаних із монетарною експансією в межах монетарного фінансування підтверджується результатами дослідження фахівців МВФ. Утім, як свідчить світовий та й власний багатий досвід України, втрата контролю над інфляцією, на жаль, далеко не єдиний можливий наслідок масштабної монетизації», — розповів голова НБУ.

Нагадаємо, наприкінці червня грошова емісія НБУ через викуп ОВДП досягла 225 млрд грн.