У зверненні зазначається, що документ містить позитивні ініціативи – розвиток програм активного довголіття, збільшення видатків на медицину, підтримку ветеранів та розширення державних програм пільгового кредитування бізнесу «5-7-9%». Водночас експерти вказують на низку проблем.

Зокрема, витрати на оборону у розмірі 1,92 трлн грн, попри номінальне зростання, фактично означають зниження реального фінансування з урахуванням інфляції.

Недостатнє фінансування реформ Бюро економічної безпеки та митниці, зауважують аналітики, ставить під сумнів досягнення прогнозованих надходжень від детінізації.

Також вони наголошують на ризиках неефективного використання коштів через розрахунки на довоєнну чисельність населення та пропонують узгодити підвищення зарплат освітянам із комплексними реформами у сфері освіти.

Експерти звертають увагу на значне зростання залежності від зовнішнього фінансування, яке у проєкті бюджету на 2026 рік передбачене на рівні $45,5 млрд. На їхню думку, це вимагає як активнішої роботи уряду з донорами, так і пошуку внутрішніх резервів для скорочення дефіциту.

Аналітичні центри пропонують:

• Узгодити державний бюджет із реально визначеними пріоритетами програми уряду: оборона, антикорупція, розвиток людського капіталу, економічна стійкість;
• Переглянути ефективність витрат на другорядні напрями (зокрема, надмірне зростання фінансування ДБР, Національний кешбек тощо) та передати їх на потреби оборони;
• Зобов'язати уряд визначити чіткі (а не формальні) цільові показники та критерії оцінки ефективності діяльності ДПС, ДМС, БЕБ та інших державних структур і систем (зокрема, СМКОР), що мають стимулювати їх роботу до зменшення штучних перепон у діяльності бізнесу та детінізацію економіки.

узгодити держбюджет із визначеними урядом пріоритетами (оборона, антикорупція, розвиток людського капіталу, економічна стійкість), скоротити другорядні витрати та встановити чіткі показники ефективності для ДПС, ДМС, БЕБ та інших органів. Вони також закликали провести відкриту експертну дискусію щодо доопрацювання проєкту.

Звернення підписали CASE Україна, Інститут соціально-економічної трансформації, Інститут економічного лідерства, Advanter Group, аналітичний центр «Технології Прогресу», Офіс шеф-економіста Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України, Інститут фінансів та права, Асоціація податкових консультантів, експертна група з бюджетної політики Економічної експертної платформи та Інститут податкових реформ.