Експерти проаналізували доопрацьований проєкт постанови Міністерства економіки та довкілля. Він передбачає створення Координаційного центру з організації бронювання, скорочення граничних лімітів бронювання та зміну порядку визначення критично важливих підприємств.

Аналітичні центри підтримують боротьбу зі зловживаннями, коли працівників формально працевлаштовують лише заради бронювання. Водночас вони вважають, що запропоновані заходи не враховують економічних наслідків і можуть посилити корупційні ризики, невизначеність для підприємств та тінізацію економіки.

Новий Координаційний центр може затягнути процедури

За проєктом, Координаційний центр із 17 представників державних органів і силових структур братиме участь у визначенні критичності підприємств, погодженні критеріїв, збільшенні лімітів бронювання понад 50% та підготовці рекомендацій щодо скасування статусу критично важливих підприємств.

Аналітичні центри застерігають, що створення нового органу може збільшити строки ухвалення рішень. Процедура визначення критичності може тривати до 17 робочих днів замість нинішніх 10, а для низки інших рішень строки взагалі не встановлені. Механізму «мовчазної згоди» також не передбачено.

Крім того, Міністерство цифрової трансформації не підтримало створення центру, вказавши на дублювання функцій органів влади та додаткові адміністративні бар’єри. Міністерство юстиції зауважило, що повноваження центру фактично мають владний характер, хоча його визначено як тимчасовий дорадчий орган.

Серед інших ризиків – відсутність представників бізнесу, непрозорий порядок ухвалення рекомендацій та відсутність вимоги оприлюднювати протоколи й рішення.

Статус критично важливого підприємства можуть скасувати без чітких правил

Проєкт передбачає, що рекомендації Координаційного центру можуть стати підставою для скасування статусу критично важливого підприємства. Водночас документ не встановлює вичерпного переліку підстав для такого рішення, порядку повідомлення підприємства, права надати пояснення та механізму оскарження.

Національне агентство з питань запобігання корупції у висновку від 12 жовтня 2026 року вказало на корупціогенні фактори в проєкті та необхідність його доопрацювання. Пропозицію встановити вичерпний перелік підстав для скасування статусу розробник відхилив.

Втрата статусу може позбавити підприємство підстав для бронювання працівників. Це створює ризики для безперервної роботи компаній, зокрема тих, що виконують оборонні контракти або ремонтують енергетичні об’єкти.

Критерії критичності пропонують переглянути в багатьох галузях

Проєкт зобов’язує центральні органи виконавчої влади та обласні адміністрації до 20 жовтня 2026 року переглянути критерії критичності й погодити їх із Координаційним центром.

Зміни охоплюють широкий перелік секторів: енергетику, житлово-комунальне господарство, оборонно-промисловий комплекс, охорону здоров’я, зв’язок, торгівлю, банківську діяльність, будівництво, транспорт і логістику.

На думку аналітичних центрів, такий масштабний перегляд за короткий строк і без публічного обговорення створює додаткову невизначеність. У проєкті не визначено, зокрема, поняття «перевірюваних показників» і поріг заробітної плати. Також не врегульовано, як враховуватимуть податковий борг, який підприємство оскаржує або щодо якого отримало розстрочення.

Це може призвести до втрати статусу не через реальну зміну ролі підприємства в економіці, а через неоднозначне трактування критеріїв.

Аналітичні центри вимагають перехідного періоду

Автори звернення наголошують, що проєкт не супроводжується кількісною оцінкою впливу на підприємства, зайнятість, виробництво, енергосистему, бюджетні надходження та валютну виручку. Публічних консультацій із бізнес-асоціаціями та громадськими організаціями також не проводили.

За оцінкою аналітичних центрів, замість точкових перевірок підприємств із ознаками зловживань пропонуються загальне скорочення лімітів і повторна оцінка критичності в багатьох секторах економіки.

Автори звернення закликають уряд доопрацювати проєкт у два етапи.

До 20 жовтня пропонують:

• запровадити мораторій на перегляд критеріїв критичності та скасування статусів до завершення доопрацювання правил;
• встановити перехідний період на 90 днів, протягом якого чинні бронювання залишатимуться дійсними.

Протягом наступних 30 днів пропонують:

• обмежити функції Координаційного центру консультативними рекомендаціями для уряду;
• визначити вичерпний перелік підстав для скасування статусу критично важливого підприємства та гарантувати право на пояснення й оскарження;
• встановити чіткі й вимірювані критерії критичності, зокрема поріг заробітної плати та правила врахування оскаржуваного або розстроченого податкового боргу;
• оцінити економічні, бюджетні та кадрові наслідки змін, зокрема їхній вплив на обороноздатність і критичну інфраструктуру.

Для підготовки збалансованих рішень аналітичні центри також пропонують створити робочу групу за участю Мінекономіки, Міноборони, авторів звернення та провідних бізнес-об’єднань. Як можливу основу для її роботи вони пропонують використати міжвідомчу робочу групу з питань малого та мікробізнесу при Мінекономіки, за потреби розширивши її склад.