Про це повідомили учасники круглого столу «Прибуток банківської системи», організованого «Фінансовим клубом».

«Чистий прибуток, який був зароблений у 2021 році, є і джерелом посилення капіталу банківської системи, і джерелом кредитування у наступні періоди. І це також є позитивним сигналом розвитку банківського сектору України», – заявила голова правління Банку Альянс Юлія Фролова.

Її установа зароблені 330 млн грн залишить у банку. «Ми плануємо докапіталізацію банку. Весь прибуток, зароблений банком у 2021 році, буде направлений до капіталу, – сказала Юлія Фролова. – Це стратегія акціонерів. Крім того, ми співпрацюємо із зовнішніми стейкхолдерами щодо інвестування, залучення субборгу, субінструментів капіталу другого рівня».

Цим шляхом підуть інші банки. «Багато учасників ринку скористаються цією можливістю і теж проведуть докапіталізацію, тому що Нацбанк вводить у 2022-2023 роках нові інструменти управління стійкістю банків, буфери капіталу. І банківська система планово готується до впровадження нових нормативів», – розповіла Юлія Фролова.

Нові регуляторні вимоги НБУ створюють додаткову потребу у капіталі. «Ключовим питанням 2022 року, як і попередніх п’яти років, буде капітал. Як мінімум завдання – «не впустити» його. А основне завдання, яке стоїть перед менеджментом будь-якого банку, – виконувати вимоги щодо капіталу», – зазначив голова правління Банку Форвард Андрій Кисельов.

За його словами, зараз наявність ресурсу менш важлива. «Важливо, чи дозволяє тобі капітал нарощувати активи та збільшувати кредитний портфель, чи не дозволяє. І в ситуації, в якій перебуває багато банків, вони, може, й хотіли б зростати далі у споживчому кредитуванні, але зростати не можуть, тому що показники активів, зважених на ризик, зупиняють це зростання», – розповів Андрій Кисельов.

Заступник голови правління ТАСкомбанку Анатолій Кухарчук назвав додаткові обмеження зростання банків: підвищення ваги ризику для незабезпечених споживчих кредитів до 150%, запровадження нових буферів капіталу, підвищення ваги ризику щодо ОВДП в іноземній валюті. «Це все вплине на великих гравців, у яких сформувалися великі портфелі кредитів фізичних осіб. У них виникнуть деякі питання з капіталізацією з погляду подальшого зростання та підтримки їхніх темпів зростання кредитування населення. Це дає певні можливості банкам, у яких не сформовано таких великих портфелів незабезпечених кредитів», – вважає Анатолій Кухарчук.

Ще одним стримуючим фактором банкір називає щорічне стрес-тестування. «Як показує практика, потрібно щонайменше у півтора раза множити свої мінімальні значення, щоб гордо зустріти стрес-тест і щоб він не вимагав докапіталізації. Це буде стримуючим фактором зростання банківської системи», – упевнений Анатолій Кухарчук.

При цьому загальна кількість банків знову скоротиться завдяки операціям M&A. «Продовжується зменшення кількості гравців банківського ринку – вже 71 ліцензія. Завдяки операціям, які вже оголошені, кількість ліцензій зменшиться мінімум до 65, і концентрація банківського ринку продовжуватиметься», – вважає Андрій Кисельов.

«Загалом банківську систему досить капіталізовано. Норматив адекватності капіталу був дуже високим – близько 21% – на кінець року. Навіть після перегляду нормативів він лишився на високому рівні – 18%», – підрахував начальник управління фінансового контролінгу ОТП Банку Роман Масик.

Банкір прогнозує у зв’язку із цим стриману дивідендну політику банків. «Можливо, деякі банки заплатять дивіденди в меншому розмірі, таким чином зберігши капітал в Україні. У ОТП Банку ми завжди проводили досить консервативну політику. Такі високі буфери закладалися і материнським банком. Європейське регулювання є жорсткішим з погляду капіталу. Ці норми можуть трохи сповільнити зростання роздрібного кредитування. Але це ціна стабільності, щоб бути готовим до певних криз, ризиків», – вважає Роман Масик.

Юлія Фролова зазначає, що банкам доведеться звертати увагу на індивідуальні нормативи. «Зараз упор робиться на індивідуальне встановлення нормативів капіталу банку залежно від його бізнес-моделі та ризик-апетитів. Тому ми будемо свідками нових моделей управління капіталами та ризиками у банківській сфері у 2023 році. Коли норматив для всієї банківської системи буде орієнтиром, а кожен банк, залежно від своєї стратегії, вибиратиме свої тригери капітальних інструментів», – пояснила вона.