Про це банкіри розповіли під час круглого столу «Як не стати жертвою фінансових шахраїв під час карантину?», проведеного онлайн «Фінансовим клубом».

«Якщо ми говоримо про телефонний фішинг, то треба серйозно ставитися до різних СМС і email-розсилок з виграшами, благодійними фондами, соціальною допомогою. Повинна спрацьовувати базова установка, що безкоштовний сир тільки в мишоловці», – говорить керівник напряму з протидії шахрайству Альфа-Банку Юрій Хмеленко.

За його словами, клієнта повинні насторожити певні питання телефонного співрозмовника.

«Тим паче якщо нібито співробітник банку при проведенні платежу вимагатиме номер картки, OTP-коди. Це червоний сигнал, стопер, що це з високим ступенем ймовірності є шахрайством. Банківські співробітники таку інформацію не запитують», – пояснив він.

Голова правління банку «Глобус» Сергій Мамедов сам користується банківськими послугами і тому як клієнт банку може подивитися на ситуацію з боку. «Банк особисто телефонує рідко, наприклад, коли перевіряє ще раз операцію, щоб запитати, чи дійсно ви хочете провести цю транзакцію. Але фраза «дайте інформацію за карткою» є нереальною», – зазначає він.

Краще зателефонувати банку самостійно. «Дзвінок від банку – це рідкісна річ. У цій частині завжди клієнт повинен бути уважним і обережним. Клієнту краще будувати відносини з банком через кол-центр, зателефонувати самому», – радить голова правління Ідея Банку Михайло Власенко.

Також він радить завести окрему картку для інтернет-платежів і регулярно змінювати паролі.

Насторожити клієнта повинна сердечність банку.

«Підозру може викликати бажання допомогти, яке відштовхується від вирішення проблеми, яка нібито є у клієнта. Якщо клієнт отримує дзвінок з банку і співробітник пропонує свою допомогу в терміновому вирішенні якоїсь проблеми, то треба ставити під сумнів правильність цього дзвінка», – розповідає заступник голови правління Банку Форвард Андрій Прусов.

Банкір закликає не розкривати номери з СМС ані нібито представнику банку, ані нібито представнику мобільного оператора, і взагалі – не повідомляти персональні дані при вхідних дзвінках, а здійснювати платежі тільки на сайтах із захистом «https». «Більшість випадків шахрайства пов’язані з тим, що клієнти банків самі допомагають шахраям, передаючи їм інформацію, яка дозволяє отримати доступ до їхніх банківських рахунків», – говорить він.

«Банк ніколи не просить своїх клієнтів називати ініціали, номер картки, залишок за рахунком, CVV-код, коди підтвердження операцій або пароль від інтернет-банкінгу. Банк не проситиме шукати термінал, диктувати телефони», – попередив заступник голови правління ПУМБ Артур Загородников.

Директор Української міжбанківської Асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов вважає, що клієнти вже знають, що «максимум можна дати номер картки, а все інше – не можна».

«І якщо у вас їх запитують, то це, найвірогідніше, шахрай», – зазначив він.