Про це йшлося на презентації Звіту про фінансову стабільність від Нацбанку.

«Якщо подивитися на цей звіт, то можна побачити, що для банківської системи криза так і не почалася. Було багато побоювань, що й цього разу все буде погано, і на першому етапі дійсно були проблеми. Але все ж таки ситуація нормалізувалася і банківська система працює», - зазначив заступник голови НБУ Дмитро Сологуб.

Високий рівень ліквідності та капіталізації дають змогу банкам нарощувати кредитування, підтримуючи відновлення економіки.

Зважаючи на позитивну економічну динаміку, міцний стан і прибутковість банківського сектору, НБУ поступово згортає антикризові заходи. Також триває впровадження нових регуляторних вимог згідно з визначеним НБУ планом.

«НБУ не планує поновлювати антикризові заходи, які були введені навесні 2020 року та скасовані у червні 2021 року», - відзначила перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова.

Відновлення економіки триває завдяки високому внутрішньому попиту та сприятливим умовам на зовнішніх ринках. Монетарна політика НБУ залишається м’якою, попри підвищення в березні та квітні облікової ставки у відповідь на посилення інфляційних ризиків. Відновлюється інтерес іноземних інвесторів до боргів українських емітентів.

Індекс фінансового стресу (ІФС) залишається на низькому рівні. Волатильність індексу протягом останнього півріччя обумовлена тимчасовим зростанням субіндексів державних та корпоративних цінних паперів.

Водночас волатильність світових ринків капіталу та паузи у співпраці з міжнародними фінансовими організаціями створюють певні ризики для фінансування дефіциту бюджету та рефінансування зовнішніх боргів.

Банки активізують кредитування реального сектору і населення. Реальний сектор відновлюється нерівномірно, втім більшість галузей проходять коронакризу без значних втрат та поступово збільшують попит на кредитні ресурси.

Державні програми кредитування стимулюють зростання кредитних портфелів малих та середніх позичальників. Темпи зростання кредитування населення також помітно прискорюються. Сегмент незабезпеченого кредитування формує основу портфеля, має найвищу прибутковість і вищі кредитні ризики порівняно з іншими банківськими продуктами. Підвищення ваг ризику за цими активами з поточних 100% до 150% до кінця 2021 року створить запас капіталу на випадок неочікуваних збитків від можливої недооцінки банками кредитних ризиків цього сегмента.

Низка банків активно нарощує іпотечні портфелі. Високі темпи зростання іпотеки можуть зберігатися тривалий час, зважаючи на низький – менше 1% ВВП – поточний рівень проникнення іпотечного кредитування.

Вплив коронакризи на якість кредитів виявися значно слабшим, ніж НБУ очікував на початку кризи. Витрати на формування резервів у 2020 році зросли вдвічі порівняно з попереднім роком, проте суттєво не вплинули на прибутковість сектору. Результати оцінки якості активів підтвердили загальну відповідність сформованих банками резервів реалізованим та очікуваним кредитним збиткам. Консервативна кредитна політика банків до кризи сприяла тому, що втрати від кредитного ризику були помірними. Високі кредитні стандарти й надалі сприятимуть збалансованому зростанню та належній диверсифікації кредитного портфеля.

У період кризи частка коштів на вимогу в структурі фондування банків зросла через зниження процентних ставок та бажання вкладників мати постійний доступ до заощаджень.

Утім фондування залишається стійким, зміна його строкової структури не несе помітних ризиків ліквідності. Новий норматив чистого стабільного фінансування NSFR, що запрацював з 1 квітня 2021 року, додатково мінімізуватиме можливі ризики ліквідності.

Зниження вартості фондування дало змогу більшості банків утримати прийнятну процентну маржу. А нарощення операцій збільшило чистий процентний дохід. Надалі банки змушені будуть пристосуватися до роботи в умовах нижчої процентної маржі. Потенціал здешевлення фондування майже вичерпано, а зниження ставок за кредитами триватиме.

Комісійний дохід також зростав високими темпами. Він виявився стійким до впливу карантинних обмежень завдяки своєчасній адаптації фінустанов до нових умов роботи з фокусом на віддалене обслуговування. Зростанню комісійних доходів сприяло й загальне зростання попиту бізнесу та населення на банківські послуги. Доходи банків із запасом покривають операційні витрати та відрахування в резерви, що суттєво знизилися у 2021 році. Середнє значення достатності основного капіталу банків більш як удвічі перевищує регуляторний мінімум. НБУ незабаром визначиться з графіком упровадження буферів капіталу. Втім більшість банків фактично вже виконують вимоги до буфера консервації та системної важливості.

НБУ продовжує гармонізувати банківське регулювання із європейським законодавством. На 1 січня 2022 року заплановано запровадження вимог до капіталу під операційний ризик. Наступного року розпочнеться тестовий розрахунок банками внутрішнього капіталу в рамках ICAAP. Він підвищить якість управління та планування капіталу.

Надалі відбудеться зміна структури регулятивного капіталу, зміни до банківського законодавства дадуть регулятору право встановлювати індивідуальні підвищені вимоги до капіталу банків.

Регуляторне поле для небанківських фінустанов також активно удосконалюється. Парламент розглядає нові закони про фінансові послуги та фінкомпанії, страхування та кредитні спілки. Їх ухвалення та запровадження дасть змогу забезпечити належне регулювання та стійкість небанківського фінансового сектору.

«У цьому звіті ми по суті підбиваємо підсумки кризи, через яку економіка та фінансовий сектор пройшли від початку березня 2020 року. Умовно це звіт позитивних меседжів. Практично всі меседжі у нашому звіті позитивні Ми повністю задоволені тим, як банківський сектор пройшов кризу», - наголосив директор департаменту фінансової стабільності НБУ Віталій Ваврищук.