Про це банкіри розповіли під час круглого столу «Навчання в кредит: як отримати від банку допомогу з освітою», проведеного «Фінансовим клубом».

«Батьки. Вони готові брати на себе відповідальність. І навіть якщо студент зацікавлений брати кредит, батьки все одно дбають про нього і хочуть на себе взяти це додаткове навантаження. Це відбувається в державних вузах масового сегменту. А якщо дивитися на комерційні вузи, магістерські програми, де і середній чек вище, і цільова аудиторія студентів старша, можливо, ці люди вже працюють, і це вже не друга і не третя вища освіта, там, напевно, більше студенти будуть брати кредити», – пояснив начальник відділу розвитку зовнішніх продажів в ПУМБ Владислав Приходько.

Він додав, що клієнт отримує освітній кредит у рамках єдиного кредитного ліміту, який встановлюється при початку обслуговування в банку. «У межах цього ліміту – до 300 тис. грн – можна отримати кредит на навчання. Спеціальних умов, обмежень чи полегшень для таких клієнтів наразі немає», – зазначив він.

Член правління Кредитвест Банку Сергій Ярошенко розповів, що пакет документів для освітнього кредиту є стандартним: довідка про доходи, паспорт, ідентифікаційний код. «Із унікального – це договір із університетом, що підтверджує цільове використання кредиту. Далі працює звичайний скоринг: чи можна надати цій особі кредит і на яку суму», – сказав банкір.

За його словами, основний фокус для бакалаврських програм робиться на батьків, оскільки студентам на момент вступу часто ще немає 18 років або вони не мають достатніх доходів. «На магістерському рівні студенти можуть самі працювати, і відповідно, в них є доходи. Часто люди у 30-40 років можуть піти здобути MBA чи іншу програму, і тоді вони самі себе фінансують», – підсумував Сергій Ярошенко.