Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА), який розраховує Національний банк. У жовтні він становив 49,6 порівняно з 50,1 у вересні, знизившись нижче нейтрального рівня (50 пунктів).

"Збереження значних безпекових ризиків, руйнування виробничих потужностей окремих підприємств, логістичні обмеження експортерів, звуження інвестиційного попиту, відновлення зростання цін на пальне, а також значний дефіцит кваліфікованих кадрів стримували економічну активність підприємств та зумовили погіршення оцінок", – йдеться у повідомленні.

Водночас підприємства торгівлі залишаються найоптимістичнішими серед інших секторів: восьмий місяць поспіль вони позитивно оцінюють результати своєї діяльності завдяки сталому внутрішньому попиту в умовах стабільного функціонування енергосистеми та достатній пропозиції товарів.

Секторальний індекс у жовтні становив 53 порівняно з 53.3 у вересні. Торговельні компанії очікували на подальше збільшення обсягів товарообороту та обсягів закупівлі товарів для продажу та поліпшили оцінки щодо запасів цих товарів.

На тлі посилення прогнозів щодо здорожчання закупівельних цін респонденти очікували вищих темпів зростання вартості товарів, закуплених для продажу, а також були налаштовані на подальше зменшення торговельної маржі.

Утім, підприємства промисловості другий місяць не прогнозують змін своєї ділової активності, незважаючи на оптимізацію виробничих та логістичних ланцюгів і сповільнення інфляції. Секторальний індекс у жовтні не змінився порівняно з вереснем і становив 50.

Респонденти, як і раніше, були позитивно налаштовані щодо обсягів виготовленої продукції, нових замовлень на продукцію, а також щодо запасів сировини та матеріалів, натомість очікували зменшення обсягів нових експортних замовлень на продукцію.

При цьому, послабилися негативні оцінки щодо обсягів незавершеного виробництва, оцінки щодо залишків готової продукції залишаються песимістичними.

Підприємства будівництва після п’яти місяців поспіль оптимістичних оцінок у жовтні очікували погіршення результатів своєї діяльності внаслідок сезонного скорочення економічної активності, звуження інвестиційного попиту та браку кваліфікованих кадрів. Секторальний індекс становив 44,8 (у вересні – 50,6).

Респонденти вперше з травня поточного року очікували зменшення обсягу будівництва, нових замовлень, обсягу закупівлі сировини та матеріалів, а також послабили позитивні очікування щодо зростання закупівлі послуг підрядників та вартості їх послуг. Будівельники прогнозували суттєве зниження темпів здорожчання як власної продукції (послуг), так і закупівельних цін, крім того, посилили негативні оцінки щодо доступності підрядників.

Підприємства сфери послуг у жовтні вкотре надали негативні оцінки своєї ділової активності, зважаючи на подальше здорожчання пального, проблеми з логістикою та слабкий попит: секторальний індекс становив 47,2 порівняно з 47,9 у вересні.

Респонденти зберегли негативні очікування щодо обсягу нових замовлень, та обсягу послуг у процесі виконання. Також, на відміну від попереднього місяця, вони прогнозували зменшення обсягу наданих послуг.

"Більшість опитаних підприємств очікували на здорожчання власної продукції/послуг на тлі зростання цін на сировину та товари постачальників. Оцінки щодо зайнятості погіршилися. Респонденти всіх видів економічної діяльності прогнозували скорочення загальної чисельності працівників", – підсумували в Нацбанку.

Опитування підприємств проводилося з 5 до 24 жовтня. У ньому взяли участь 505 підприємств.

Нагадаємо, з моменту старту Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» суб’єкти підприємництва отрималивід уповноважених банків 74 742 кредитів на загальну суму 245,2 млрд грн, з яких 50 610 – від банків державного сектору економіки на загальну суму 106,9 млрд гривень (станом на 30.10.2023 р.).