"Зазначений законопроєкт враховує значну кількість пропозицій бізнесу, але в той же час має низку негативних норм для стабільної роботи підприємств та економіки, адже здебільшого покладає навантаження на сумлінний бізнес та найманих працівників", – йдеться у відкритому листі на ім'я керівництва Верховної Ради та Міністерства фінансів.

Тому бізнес запропонував чотири ключові зміни до законопроєкту.

1. Залишити поточну відсоткову ставку військового збору на рівні 1,5% для зарплат працівників та інших доходів фізосіб, уникаючи додаткового фінансового та адміністративного навантаження на сумлінних платників податків.

Одночасно тимчасово (строком на 2 роки або до кінця воєнного стану) збільшити ПДВ на 2 відсоткові пункти.

Підвищення ставки ПДВ надасть держбюджету аналогічні за розміром суми надходження, як від підвищеного військового збору, проте буде мати значно менш негативні наслідки для економіки та не призведе до збільшення тіньової або ж незадекларованої праці.

2. Диференціювати військовий збір для ФОП відповідно до розміру бізнесу.

Вбачається доцільним диференціювати ставку ВЗ для різних груп ФОП відповідно до обсягів доходів підприємців, запровадивши для ФОП 2 групи ставку у кілька разів меншу, ніж погоджену на цей час у законопроєкті за основу, а для 1 групи платників ЄП – ще меншу ніж у 2 групи ЄП.

3. Забезпечити гарантії дотримання умов оподаткування в правовому режимі Дія.City.

Держава гарантувала незмінність умов для режиму Дія.City протягом 25 років, тоді як норми законопроєкту №11416-д фактично змінюють умови режиму Дія.City, призведуть до негативних наслідків, зокрема погіршення конкурентоспроможності українських компаній на міжнародному ринку через підвищення собівартості послуг, вихід частини компаній з правового режиму Дія.City, невикористання гігконтрактів як форми співпраці через втрату податкової ефективності.

4. Разом з прийняттям норми про перехід до щомісячної звітності сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб мають бути чіткі гарантій уряду та конкретні терміни впровадження економічного бронювання.

За відсутності гарантій уряду – поточні норми виглядають виключно як ускладнення адміністрування для малого та мікробізнесу, обтяження ММБ контрпродуктивними звітами.