Після майже двох десятиліть підготовки країна замінила національну валюту лев на євро і стала 21-ю державою-членом єврозони.

Це завершило тривалий процес економічної інтеграції в ЄС, який почався з приєднання Болгарії до ЄС у 2007 році та включав виконання суворих маастрихтських критеріїв, серед яких стабільна інфляція та фінансова дисципліна.

Цей крок має великий символічний і практичний характер для Європейського союзу: він не лише розширює географію та економічну вагу єдиної валюти до понад 350 млн користувачів, але й забезпечує Болгарії представництво вищого рівня у рішеннях Європейського центрального банку. Президент ЄЦБ Крістін Лагард назвала приєднання «потужним символом європейської солідарності».

У самій Болгарії реакція змішана: багато бізнесів, туристів і експертів вітають перехід як шлях до кращої інтеграції в єдиний ринок та зручності для подорожей і торгівлі, тоді як частина населення висловлює занепокоєння щодо можливих подорожчань і втрати монетарного суверенітету в умовах політичної нестабільності.

Перехідний період: у січні леви ще прийматимуться поряд з євро, а обмін валюти в банках і поштових відділеннях буде безкоштовним до середини 2026 року, після чого євро стане єдиним законним платіжним засобом.

Для України вступ Болгарії до єврозони має практичне та символічне значення. З практичного боку — це спрощення торгівлі, транзиту та фінансових розрахунків у Чорноморському регіоні, зменшення валютних ризиків і потенційне зниження вартості фінансування для бізнесу.

З політичної точки зору західні ЗМІ розглядають цей крок як прецедент: країна з відносно невисоким рівнем доходів довела можливість глибокої інтеграції до економічного ядра ЄС. Це посилює аргументацію на користь європейської перспективи України за умови виконання реформ і макрофінансової стабільності.