![«Чорний» експорт зерна сягнув 134 млрд грн](/media/k2/items/cache/1607d5234d93f38801feff771fbd124b_M.jpg)
«Чорний» експорт зерна сягнув 134 млрд грн
Аналітики Бюро економічної безпеки виявили, що за 9 місяців ризикові підприємства експортували зернові невідомого походження на 133,9 млрд грн. Це понад 20% від загального експорту зернових.
Одним з найпоширеніших методів «чорного» експорту зерна є використання ризикових підприємств, які заздалегідь створюються для експорту необлікованого зерна, що придбане за готівку, повідомили в БЕБ.
Аграрії вирощують зерно та за готівку продають компаніям, що зазвичай оформлені на підставних осіб та не займаються постійною господарською діяльністю. Ці компанії не подають документи про походження зерна або декларують у митних деклараціях удаваних виробників.
Після того, як зерно залишає межі України, його перепродають кілька разів і воно вже легально потрапляє до кінцевого покупця. В результаті валютна виручка не повертається до України, а бюджет не отримує надходжень, оскільки компанії-експортери є фіктивними.
Зазвичай кінцевим покупцем зерна є компанія нерезидент, яка передає кошти за товар іншому нерезиденту, пов'язаному з українським експортером.
Також існує схема, в якій валюта перераховується на розрахункові рахунки нерезидента, який потім закуповує товар, наприклад, у Китаї та імпортує до України, щоб потім реалізувати його за готівку та продати іншим підприємствам податковий кредит.
Працівники Бюро економічної безпеки створили 43 аналітичні продукти та довідки, а до ДМС направили майже 4,5 тисячі доручень щодо ініціювання огляду (переогляду) вантажів. Наприклад, за інформацією ТУ БЕБ в Одеській області митниця відмовила у митному оформленні 75 митних декларацій загальним обсягом 1,6 млн тон на $430 млн.
В рамках 22 кримінальних проваджень детективи БЕБ повідомили про підозру 12 посадовим особам «ризикових» підприємств-експортерів зерна за вчинення злочинів, передбачених статтями 212 та 205-1 Кримінального кодексу, проведено 71 обшук, 12 кримінальних проваджень вже скеровано до суду. Судами винесено 8 обвинувальних актів.
БЕБ запропонувало Кабміну змінити нормативно-правові акти, що регулюють питання експорту сільськогосподарської продукції. Для зменшення ризиків неповернення валютної виручки, несплати податків та ефективного запровадження режиму експортного забезпечення пропонувалося:
– скоротити граничні терміни розрахунків (повернення виручки) до 60-90 днів;
– удосконалити порядок заповнення митних декларацій;
– доповнити перелік підстав для відмови у митному оформленні зернових сумнівного походження;
– розширити перелік товарів, щодо яких застосовується режим експортного забезпечення;
– створити відкриті реєстри сертифікатів та експортерів сільськогосподарської продукції.
Національний банк вже скоротив вдвічі і встановив на рівні 90 календарних днів граничні строки розрахунків за операціями з експорту аграрних товарів, що класифікуються за окремими кодами згідно з УКТ ЗЕД.
Підписуйтесь на новини FinClub в Telegram, Viber, Twitter, Facebook
Схожі матеріали (за тегом)
![До Ради подали законопроєкти про скасування мит та ПДВ на енергообладнання](/media/k2/items/cache/bcb1fe94b7d3e03f796cf7def32ea688_S.jpg)
![Ексакціонер ПриватБанку Боголюбов виїхав з України наче заради політичного притулку і уникнення підозри](/media/k2/items/cache/f339eee7da89bbb62bbd9a37c2135414_S.jpg)
![Закон про перезавантаження БЕБ набув чинності](/media/k2/items/cache/944a0bb19bf187a0db381928071e21a8_S.jpg)
![Рада ухвалила закон про перезавантаження БЕБ](/media/k2/items/cache/d47becd178ef3bcc614512adcbcf43e7_S.jpg)
![Фінкомітет Ради схвалив узгоджену з міжнародними партнерами реформу БЕБ](/media/k2/items/cache/e0d7f6008dcc5fc0c7ce85fde63879f2_S.jpg)
ТОП-новости