Про це розповів голова правління Креді Агріколь Банку Карлос де Корду у проєкті «25 провідних банків України під час війни».

«З початком війни ми ухвалили низку рішень, які дали нам можливість більш оперативно реагувати на події. Наприклад, ми децентралізували відповідальність під час ухвалення рішень: не можемо ми ні з Києва, ні тим паче з Парижа вказувати, як має працювати банк у тому чи іншому місці», – сказав Карлос де Корду.

Він пояснив, що якщо йдеться про роботу відділень, то людина, яка може ухвалити найефективніше рішення, – це керівник відділення. «Він перебуває на місці, бачить ситуацію і може самостійно ухвалити рішення, чи безпечно відкривати відділення саме зараз», – уточнив топменеджер.

Також Креді Агріколь Банк завчасно почав готуватися до можливих відключень електроенергії: створили резервний дата-центр, який перенесли в хмару. «Якщо в нас не буде доступу до нашого фізичного дата-центру, то буде можливість керувати нашою IT-системою», – підкреслив Карлос де Корду.

Особливістю Креді Агріколь Банку є те, що більшість членів його правління – експати, які в лютому з причин безпеки виїхали з України. Проте з часом вони повернулися. «Ми працюємо в гнучкому режимі, намагаємося, щоб в Україні був присутнім хоча б один експат із правління. Як тільки з’являється можливість і дозвіл від групи, ми приїздимо в Україну. У вересні, до початку масованих бомбардувань України, все правління було на місці. Я працював у Києві навіть 10 жовтня, коли були вибухи в центрі міста», – розповів топменеджер.