Більшу частину 2022 року гральний бізнес ухилявся від сплати податків за допомогою схеми з міскодінгу – встановлення банком коду торговця (MerchantCategoryCode; MCC), що не відповідає справжньому виду діяльності підприємця. Це допомагає маскувати платежі від азартних ігор.

Про це 28 лютого заступник голови НБУ Дмитро Олійник розповів на засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, інформує ЕП.

«До схеми міскодінгу було задіяно 9 банків», – повідомив заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк із посиланням на Нацбанк.

Депутат, із посиланням на дані СБУ, зазначив, що обсяг грошей, який йде від грального бізнесу через банки на «зарплати у конвертах», оцінюється у 54 млрд грн на рік. «Потім вони виводяться з України через «чорне» зерно», – написав Ярослав Железняк.

«СБУ: тільки зараз один банк використовує міскодінг на 7-8 млрд в місяць», – зазначив нардеп.

Членкиня комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк зазначила, що НБУ зараз проводить перевірки в цих банках. «В оборудках задіяні були 9 банків, щодо яких Нацбанк зараз проводить перевірки та вживає заходи впливу. Через вивід таких коштів росіяни, в тому числі здійснюють фінансування тероризму в Україні. Ці факти зараз перевіряє СБУ», – написала вона.

В розслідування фігурує 2 млн банківських карток. «Це гравці, фейкові картки, «зарплатні» картки та інше», – уточнив Ярослав Железняк. За даними БЕБ, було закрито 120 терміналів поповнень.

Раніше Яросла Железняк, за інтерпретацією ЗМІ, натякнув на два банки – Укргазбанк та Айбокс Банк. Голова правління Укргазбанку Андрій Кравець вже звільнився.

За даними Державної податкової служби, представники грального бізнесу у 2021 році сплатили 204 млн грн податків, за 2022 рік – 730 млн грн, з яких 66 млн грн – у вигляді єдиного податку за ставкою 2%.

Однак після початку перевірок НБУ сплата податків різко зросла до 269 млн грн лише за січень 2023 року.

За даними Комісії з регулювання ринку азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), надходження до бюджету від ліцензійних платежів за цей час становили 1,5 млрд грн.