Про це пише РБК із посиланням на джерела у двох банках, які не потрапили під санкційні обмеження.

Без цієї інформації банки ризикують потрапити під вторинні санкції та отримати великі штрафи. Раніше вони також втратили доступ до сервісів Refinitiv та Bloomberg.

«Принцип цих баз даних дуже простий – вони як пилососи збирають за відкритими джерелами інформацію. Насамперед це санкційні списки, це інформація про порушені кримінальні справи, списки від регуляторів, списки терористів», – пояснив керівник практики санкційного права та комплаєнсу колегії адвокатів Pen&Paper Сергій Гландін.

Тож втративши доступ до такої інформації, банки ризикують самі потрапити під санкції, зокрема вторинні, якщо порушать ті чи інші обмеження, а також отримати великі штрафи.

«Є прецедент, коли французький BNP Paribas отримав у 2014 році штраф $8,9 млрд, тому що їхній швейцарський підрозділ займався проведенням доларових платежів до Ірану, Судану, що було заборонено. І ось після цього випадку всі банки миттєво налаштували ці програми для відстеження фігурантів санкційних списків. Тобто комплаєнс дозволяє малою ціною застрахувати банк від великих ризиків», – додав експерт.

За словами джерел в банку з топ-50, Dow Jones розірвав із ними угоду з 31 травня, повідомивши про це за тиждень. При цьому із цим сервісом працювали усі крупні гравці російського банківського ринку.

«Ці списки – це не просто якийсь перелік, це впроваджено до банківських систем, як правило, це не одна система, це дорогі речі та трудомісткі. І, по суті, все було збудовано під списки Dow Jones, платежі проходили через їх список», – зазначив він.

Інше джерело у системно значущому банку розповіло, що його організація отримала аналогічний лист від Dow Jones про розірвання контракту з 1 червня.

Нагадаємо, Рада ЄС затвердила санкції щодо 65 осіб та 18 компаній з росії за розв’язану війну в Україні.