Для перезавантаження Бюро економічної безпеки доцільно передбачити виключно ті процедури, які довели свою ефективність у реформуванні інших державних органів (НАБУ та НАЗК), йдеться у спільному зверненні аналітичних центрів до голови Верховної Ради та керівників комітетів з питань фінансів, податкової та митної політики та з питань правоохоронної діяльності.

Експерти назвали три необхідні елементи реформування БЕБ:

– формування дієвої конкурсної комісії з добору кандидата на посаду директора Бюро економічної безпеки з більшістю представників від міжнародних організацій;

– негайна переатестація всіх працівників Бюро економічної безпеки, дострокове припинення повноважень поточного керівника та його заступників;

– аналітичне спрямування у роботі Бюро економічної безпеки, публічність результатів його роботи, відповідальність за неправомірні дії.

Тоді як урядовий законопроєкт № 10439 “Про внесення змін до закону “Про Бюро економічної безпеки” щодо удосконалення роботи Бюро”, який був зареєстрований в Раді 29 січня 2024 року, відображає виключно бачення уряду щодо вирішення економічних питань взаємовідносин правоохоронних органів та бізнесу.

Урядовий законопроєкт має декілька недоліків:

1. Недосконалі засади формування конкурсної комісії для обрання керівника Бюро економічної безпеки.

Конкурсна комісія складається з 6 осіб: троє від уряду та ще троє призначає Кабмін за поданням міжнародних організацій. Конкурсна комісія вважається повноважною у разі затвердження всіх шести членів. Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосували не менше чотирьох її членів, у тому числі не менше двох членів, які визначено на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій. Визначено умови дострокового припинення повноважень члена конкурсної комісії, але виключно за рішенням уряду.

Значними ризиками в роботі такої комісії є можливість зловживання з боку уряду із зволіканням призначення членів конкурсної комісії або припинення їх повноважень через бездіяльність. Ще одним ризиком порядку формування конкурсної комісії є відсутність вимог щодо компетентності її членів, зокрема щодо досвіду роботи у сферах права, антикорупційній діяльності, протидії економічній злочинності.

2. Відсутність вимог щодо невідкладної переатестації працівників Бюро економічної безпеки. 

Проєктом № 10439 передбачено, що переатестація всіх працівників (окрім заступників керівника) буде проводитись через один рік після завершення воєнного стану, працівники які будуть призначені після прийняття проєкту уряду № 10439 взагалі звільняються від переатестації.

Відмова уряду від негайної перевірки діючих кадрів на доброчесність, моральні якості, конфлікту інтересів та дотримання правил етичної поведінки ставить під загрозу майбутню доброчесну діяльність Бюро економічної безпеки. Також у проєкті №10439 відсутній механізм звільнення недоброчесних співробітників, що призведе до консервування поточного стану справ та невиконання структурних маяків меморандуму з Міжнародним валютним фондом.

3. Відсутність положень щодо аналітичного спрямування в роботі оновленого Бюро економічної безпеки.

На думку аналітичних центрів, реформоване Бюро економічної безпеки має стати єдиним правоохоронним органом, який буде займатись економічними злочинами, головною складовою роботи якого має стати аналітичний підхід в розслідуванні економічних злочинів і лише, як виключення, – застосування запобіжних заходів у вигляді обшуків та арешту майна потенційних порушників. Разом з тим, у законопроєкті №10439 відсутні положення для створення передумов ефективної роботи Бюро, саме за рахунок посилення його аналітичної функції.

Доцільно на законодавчому рівні визначити право Бюро економічної безпеки на отримання безоплатного доступу до існуючих державних інформаційних систем, які містять дані про фінансову діяльність суб’єктів господарювання, державних реєстрів органів влади, встановлення критеріїв ефективності роботи БЕБ, щоквартального публічного звітування про результати роботи та відповідальності працівників БЕБ за вчинення тиску на бізнес чи перевищення своїх повноважень.

Наразі детективи Бюро економічної безпеки звертаються із письмовими запитами до бізнесу з незаконними вимогами щодо надання документів.

Саме тому фахівці аналітичних центрів закликають народних депутатів повернути уряду законопроєкт № 10439 про реформу БЕБ без розгляду.

Це звернення підтримали Інститут соціально-економічної трансформації, CASE Україна, Інститут податкових реформ, Центр економічної стратегії, Growford Institute, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Мережа захисту національних інтересів “АНТС”, ФінПульс, Advanter Group, Палата податкових консультантів, Інститут фінансів та права, Центр громадської експертизи.