Про це повідомляє Financial Times.

Генеральна директорка Euroclear Валері Урбен у листі до президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та президента Європейської ради Антоніу Кошти зазначила, що надання Україні допомоги із використанням російських активів за межами Євросоюзу можуть розцінити як "конфіскацію".

На її думку, це здатне насторожити інвесторів у європейський державний борг, зокрема суверенні фонди й центральні банки, які можуть сприйняти таке рішення як підрив принципу верховенства права.

Урбен також підкреслила, що зобов’язання вкладати російські кошти в спеціальні безвідсоткові боргові інструменти майже гарантовано спричинить контрзаходи з боку Росії і, ймовірно, потягне за собою судові позови, від яких Euroclear має отримати належний захист.

Вона очікує, що модель "репараційного кредиту" міститиме безумовні гарантії для покриття ризиків депозитарію "доти, доки існує юридична відповідальність". Йдеться, зокрема, про можливу відплату з боку Росії чи інших держав, ризики ліквідності, а також "усі інші ризики, пов'язані з придбанням цього фінансового інструмента".

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Європейський Союз заморозив близько 210 млрд євро російських державних активів, із яких приблизно 185 млрд євро зберігаються в Euroclear. Відновлення мирних переговорів щодо України знову посилило дискусію про погодження умов кредиту для Києва на суму 140 млрд євро із використанням іммобілізованих російських суверенних активів.

Як повідомлялося, учасники "Коаліції охочих" налаштовані якнайшвидше ухвалити рішення про гарантування довгострокового фінансування України, зокрема із залученням повної вартості заморожених російських активів.

Лідери країн коаліції також підтвердили, що й надалі нарощуватимуть фінансову й військову допомогу Україні та посилюватимуть тиск на Росію доти, доки Москва не стане на шлях до справедливого й стійкого миру.