Як розповіли в Фонді, йдеться про об'єкти, які не підлягають приватизації, бо мають стратегічне, соціальне чи інфраструктурне значення для держави, тому залишатимуться у її власності.

"Але статус стратегічного об'єкта не повинен означати консервацію проблеми", – наголосили в Фонді.

Принцип проєкту – держава зберігає право власності, але залучає приватний капітал, експертизу та управлінські рішення для модернізації й розвитку об'єктів.

Зокрема:

держава не продає стратегічні активи, а створює умови для їхнього розвитку;

приватний партнер інвестує у відновлення та ефективне управління;

суспільство отримує модернізовану інфраструктуру та збереження важливих об'єктів;

економіка матиме нові інвестиції, робочі місця та розвиток.

Реалізацію та координацію напряму публічно-приватного партнерства у Фонді куруватиме заступниця голови ФДМУ Наталія Панова.

У Фонді розповіли, що в якості перших пілотних проєктів розглядають такі об'єкти:

санаторій "Куяльник" (Одещина), який заснований у 1834 році: оздоровниця зі світовим іменем, але потребує глобальної модернізації, аби стати сучасним бальнеологічним курортом;

палац графів Шенборнів (Закарпаття): архітектура австро-угорського періоду, яку слід врятувати від занепаду та перетворити на туристичний об'єкт європейського рівня.

Як повідомлялося, 5 травня у Фонді державного майна України заявили про фактичне виконання 50% річного плану з приватизації.

Раніше прем'єр-міністерка Юлія Свириденко зазначила, що уряд цьогоріч планує залучити від приватних інвесторів близько 10 млрд грн надходжень від великої приватизації та ще 3 млрд грн ‒ від малої.

Окрім того, Фонд державного майна оприлюднив календар великої приватизації, що включає шість ключових об’єктів загальною вартістю близько $370 млн.

Голова ФДМУ Дмитро Наталуха заявляв, що ефективність приватизаційних аукціонів зросла: частка успішних торгів підвищилася до 22% проти приблизно 7% раніше.