Про це директор-розпорядник Фонду Світлана Рекрут розповіла в інтерв’ю українській редакції Forbes.

Вона уточила, що вже подані позови пов’язані з епізодами завдання збитків "Надра Банку" за період з 2008 року.

"Їх умовно можна розбити на три етапи: перші власники (асоціюється з братами Сегалями, – ред.), потім період тимчасової адміністрації та період Дмитра Фірташа", – сказала Рекрут.

За її словами, ці три позови Фонд гарантування подав на суми 10,9 млрд грн, 5,9 млрд грн та 1,7 млрд грн відповідно.

Рекрут додала, що позовів буде більше, адже загальна сума всіх епізодів, пов'язаних із завданими банку збиками, становить близько 30 млрд грн, з них збитки 15 млрд грн – пов’язані з Фірташем.

Втім, подавати позови за кордоном, де перебуває Фірташ, Фонд не планує.

"Ми концентруємося на українській юрисдикції, за кордон іти не плануємо, адже прогнозовані надходження не покриють витрати", – вважає Рекрут.

Своєю чергою у Group DF Дмитра Фірташа стверджують, що збитки "Надра Банку" були завдані ще до його придбання бізнесменом у 2011 році.

"Я можу тільки процитувати офіційний пресреліз НБУ від 6 лютого 2015 року, де чітко вказані причини банкрутства", – зазначив керівник з корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.

У згаданому релізі ідеться, що неплатоспроможність банку "стала наслідком його нежиттєздатності ще з часу введення тимчасової адміністрації у 2009 році, призначення якої було викликано, зокрема, ризиковою діяльністю попереднього менеджменту".

Як повідомлялося, водночас згідно із документами американської державної Мережі по боротьбі з фінансовими злочинами (Financial Crimes Enforcement Network, FinCEN), Дмитро Фірташ з 2010 по 2014 роки використав у своїх цілях як мінімум $190 млн стабілізаційних кредитів, які Національний банк України видав на підтримку життєдіяльності проблемного "Надра Банку", писало видання Слідство.Інфо у 2020 році.