Про це повідомили в Мінфіні.

Fitch зазначає, що рейтингове рішення прийнято з врахуванням відносної стійкості макроекономічних показників України до економічного потрясіння, спричиненого коронавірусом, та очікуванням, що показник відношення державного боргу до ВВП впаде завдяки перевиконанню плану доходів державного бюджету та відновленню зростання ВВП.

Fitch відмічає, що валютні резерви зростають, і Україна зберегла доступ до комерційного та пільгового зовнішнього фінансування, незважаючи на нерівномірний прогрес у виконанні SBA програми МВФ.

Аналітики агентства відмічають зміцнення політик держави, що підкріплені гнучким обмінним курсом, прихильністю політиці інфляційного таргетування, та зваженою фіскальною політикою, що сприяла більшій макроекономічній стабільності та помітному скороченню державного боргу з часів відновлення після економічної кризи 2014-2015 років внаслідок російської агресії.

Fitch прогнозує, що дефіцит державного бюджету скоротиться на 1,7% за результатами 2021 року до 4% від ВВП – це нижче цільового показника уряду, який складає 5,1%, і нижче і середнього показника дефіциту держбюджету країн з рейтингом «В», який складає 5,3%. Дефіцит державного бюджету різко впав у першому півріччі 2021 року до 1,8% ВВП (у річному обчисленні) за рахунок перевиконання доходів на 1%.

Однак, зазначається, що цьогорічний бюджет передбачає дещо збільшені обсяги державних гарантій – близько 1,8% до ВВП. Відмічається, що нові ініціативи уряду щодо підвищення податків у 2022 році, які ще не були затверджені законодавчо, становлять 0,9% ВВП, що допоможе компенсувати витрати бюджету. За прогнозами агентства, дефіцит державного бюджету впаде до 3,2% до ВВП в 2022 році, і до 2,9% у 2023 році.

Fitch констатує зменшення ризиків короткострокового фінансування. Кошти уряду в розмірі $2 млрд на кінець липня (82% з яких у іноземній валюті) вдалось акумулювати в тому числі завдяки випуску єврооблігацій у квітні та липні на загальну суму $1,75 млрд та відновленню інвестицій нерезидентів у внутрішній ринок держоблігацій у розмірі $1 млрд (0,6% ВВП) у першому півріччі 2021 року. Крім того, виділення Україні СПЗ у розмірі $2,7 млрд та наявна ліквідність у вітчизняному банківському секторі надають більше можливостей для фінансування держбюджету до кінця 2021 року (включаючи погашення державного зовнішнього боргу у розмірі $2,2 млрд у вересні).

Прогнозується, що державний борг впаде на 3,9 в.п. у 2021 р. до 50% ВВП (57% з урахуванням гарантованого державою боргу). Це нижче середнього показника країн з рейтингом «В», який складає 69,6%. Зменшення відбудеться завдяки скороченню дефіциту держбюджету, зростанню номінального ВВП та зміцненню гривні по відношенню до долара США на 3%.

Основні фактори, які можуть окремо або разом вплинути на підвищення рейтингу в майбутньому.

Зовнішні фінанси: Зменшення зовнішньої фінансової вразливості, наприклад, завдяки постійному збільшенню міжнародних резервів, посиленню зовнішнього балансу, більшій гнучкості у фінансуванні або більшій впевненості у здатності підтримувати виконання програми МВФ та доступу до ринку.

Державні фінанси: Стійка фіскальна консолідація, завдяки якій відбуватиметься зменшення показника відношення державного боргу до ВВП у середньостроковій перспективі.

Макроекономічні показники та структурні реформи: Підвищення впевненості в тому, що прогрес у реформах призведе до покращення стандартів управління та перспектив зростання, зберігаючи при цьому макроекономічну стабільність.

Основні фактори, які можуть окремо або разом вплинути на зниження рейтингу в майбутньому.

Макроекономічні показники та зовнішні фінанси: Збільшення тиску на зовнішнє фінансування, різке скорочення міжнародних резервів або посилення макроекономічної нестабільності, наприклад, що випливає з зупинки співпраці з МВФ через невиконання зобов’язань та/або відкат у реформах.

Державні фінанси: постійне зростання державного боргу, наприклад, через зростання дефіциту держбюджету, слабке зростання ВВП або знецінення валюти.

Структурні реформи: Політичні/геополітичні потрясіння, які послаблюють макроекономічну стабільність, перспективи економічного зростання та фіскальну і зовнішню позиції України.

«Ми продовжуємо політику фіскальної консолідації, що має призвести до посилення стійкості публічних фінансів України та, як наслідок, до підвищення кредитного рейтингу України у майбутньому», – заявив міністр фінансів Сергій Марченко.