Про це йдеться у зверненні Магомедова, яке є в розпорядженні ЕП.

Серед зауважень до відправленого на підпис документа, невдоволення голови НКЦПФР викликають питання заробітних плат працівників комісії, а також конфлікту інтересів. Щодо першого, то регулятор хоче самостійно затверджувати штатний розпис, тоді як зараз це робить уряд передбачивши відповідні видатки у державному бюджеті.

Що стосується конфлікту інтересів, то Магомедов просить прибрати з закону норму, яка забороняє працівникам комісії та членам їхніх сімей мати частку в підконтрольних учасниках ринку, отримувати від них матеріальну винагороду чи просто займати там будь-яку посаду.

Народні депутати Ярослав Железняк та Ольга Василевська-Смаглюк вважають, що останнє прохання викликане тим фактом, що у Магомедова є відповідний конфлікт інтересів. В декларації за 2022 рік він вказав, що у звітному періоді проживав з Євгенією Грищенко, керівницею департаменту брокерського обслуговування клієнтів "Інвестиційний капітал Україна". Тобто, у випадку підписання Зеленським закону, виникне логічне питання щодо відповідності Магомедова займаній посаді.

За словами Железняка проблема полягає в тому, що згаданий закон є вимогою Світового банку в рамках реалізації програми DPL. На її виконання Україна, ніби то, зобов'язалась до 5 березня 2024 року ввести в дію три закони ("Про електронні аграрні розписки", корпоративне управління, та власне НКЦПФР), а в замін отримати позику на 1,5 млрд дол.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль пояснював, що ці кошти "допоможуть профінансувати субсидії для ВПО та пенсійні виплати".

Перші два закони з обумовлених із Світовим банком вже підписано Зеленським. Що стосується, третього – про НКЦПФР, то за словами Железняка ймовірно на нього президент накладе вето. І через це до бюджету в березні обумовлена сума не надійде.