Про це перший заступник керівника Комітету Ярослав Железняк ("Голос") повідомив у Telegram.

За його словами, члени Комітету підтримали рішення винести альтернативний до урядового законопроєкт №15112-1 на розгляд Верховної Ради у першому читанні.

"Завтра винесуть в зал, але тільки у першому читанні. Далі будуть доопрацьовувати", – написав Железняк.

Він уточнив, що цей законопроєкт передбачає внесення змін до Податкового кодексу, щоб він запрацював потрібно виконати ще низку умов.

"Головні зміни – у Митному кодексі, це буде зроблено через правки до законопроєкту №12360 (КРІ для Митниці). Його зараз не виносять (на голосування, – ред.), – зазначив депутат.

Він додав, що норма про оподаткування посилок набуде чинності не раніше 2027 року, але лише після того, як уряд підтвердить, що відповідні електронні системи для цього створені і готові до роботи.

"Я переконаний, що це буде значно пізніше 1 січня 2027-го. Як мінімум, зараз навіть гроші на розробку системи не закладено", – зазначив Железняк.

За його словами, завдяки оподаткуванню посилок уряд сподівається зібрати до 10 млрд грн додаткових надходжень.

Наразі в Україну без мита (10%) та ПДВ (20%) можна ввозити посилки, сумарна вартість товарів у яких не перевищує 150 євро для одного одержувача.

У межах зобовʼязань перед МВФ уряд України планує з 1 січня 2027 року запровадити ПДВ (20%) на всі міжнародні посилки, скасувавши чинний безмитний ліміт. Насамперед це стосується покупок на закордонних маркетплейсах.

Тобто ПДВ нараховуватиметься з першої копійки на товари незалежно від їхньої вартості. Податок включатиметься у вартість товару безпосередньо під час покупки, що, по суті, призведе до здорожчання речей на 20%.

Маркетплейси зі свого боку мають запровадити відповідні зміни на своїх майданчиках, що потребуватиме часу та бажання з боку маркетплейсів.

Експерти тим часом прогнозують, що скасування пільги на дешеві посилки може вдарити по гаманцях багатьох українців, для яких зарубіжні, насамперед китайські, маркетплейси нерідко – безальтернативний варіант придбати необхідне, як одяг чи взуття. На це зокрема вказують дані соціологічного дослідження Rating Group.

Окрім базових речей українці цієї зими активно купували за кордоном резервні елементи живлення – павербанки, акумулятори, зарядні пристрої. Тобто нарахування ПДВ з першої копійки, як передбачено законопроєктом, стане таким собі "податком на виживання".

Рішення також може позначитися на діяльності волонтерів, які закуповують товари для комплектування Сил оборони. Згідно з результатами дослідження Rating Group, у 29% випадків українці або їхні близькі замовляли міжнародні посилки для потреб військових, у 26% – для волонтерської діяльності, а в 25% – для ремонту або виробництва технологічного обладнання.

Більшість невеликих українських виробників доставляють комплектуючі для виробництва дронів та інших виробів оборонного призначення з-за кордону саме посилками. Зазвичай, це надійніше та дешевше. Адже навіть українські продавці, яким вдається завозити оптові партії деталей, до останнього часу були змушені продавати їх всередині України дорожче, сплачуючи ПДВ.

Канал постачання комплектуючих у міжнародних відправленнях дозволяє багатьом українських виробникам не лише купувати їх дешевше, а й обходити обмеження, які Китай запровадив на експорт деяких компонентів.

Пільгу хочуть обмежити сумою у 45 євро для одного одержувача посилок, які надсилаються відправником без будь-якої оплати, призначаються для особистого чи сімейного використання одержувачем, їх характеристики та кількість не повинні вказувати на те, що вони ввозяться з будь-якою комерційною метою. Іншими словами – це посилки із-за кордону від родичів і друзів.

Утім, і з них можуть стягувати ПДВ, якщо в посилці містимуться підакцизні товари (наприклад, алкоголь), парфуми, кава, чай у кількостях, більших за визначені. Для чаю – це 100 грам. 

Наразі із 75 млн міжнародних посилок розмитнюють лише 0,8%, хоча саме ці 0,8% становлять половину вартості від усіх посилок. Коли скасують пільгове завезення посилок, то навантаження на митницю зросте в 122 рази.