Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

За оперативними даними НБУ, за минулий рік кредити бізнесу і населенню у всіх валютах скоротились на 1% (-10 млрд грн) – до 1 трлн грн.

«Кредитування бізнесу у гривні почало відновлюватись з другої половини року, утім за рік такі кредити все ж скоротились на 0,7% (-4 млрд грн) до 516 млрд грн», – зазначив він.

Кредитування населення у гривні такое показало кращу динаміку у другій половині 2023 року, а темпи його відновлення були більш жвавими (+6,6% або +13 млрд грн по року).

Основним рушієм кредитування були державні програми здешевлення вартості запозичень ("5-7-9" і єОселя). Кредитування в національній валюті зросло в цілому на 1,3% (+9 млрд грн).

Водночас, кредитування у валюті продовжувало скорочуватись: сумарно по кредитам бізнесу і населення на 8% (-$0,6 млрд). Кредитування населення в валюті заборонено з 2009 року, тому йдеться про старі портфелі.

У порівнянні з довоєнним рівнем кредитування продовжує стагнувати. Це об’єктивна тенденція через збільшення частки NPL і відрахувань в резерви, підвищення банківських ризиків, посилення вимог до нових кредитів, погіршення фінансового стану позичальників, необхідність проведення відносно жорсткої монетарної політики із привабливими позитивними ставками по гривневим активам для стабілізації валютних та інфляційних очікувань.

Кредити резидентам до ВВП у 2023 році очікувано скоротяться до 15,3% ВВП. І це, на жаль, дуже і дуже низький показник рівня проникнення кредитів в економіку. До війни цей показник становив близько 20% ВВП. А для прискорення зростання після війни і підтримки стійких темпів розвитку надалі його значення має поступово збільшуватись принаймні до 40% ВВП.