Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

За даними Нацбанку, залишок гривневих кредитів, наданих резидентам – бізнесу і населенню, у березні збільшився на 1,9% до лютого (+13,7 млрд грн), а до аналогічного періоду минулого року – на 7,1% (+49,4 млрд грн).

Кредитування населення зростало набагато швидшими темпами. Якщо дивитись у річному вимірі (до березня 2023 року), то роздрібні кредити зросли на 15,8%, а корпоративні – на 3,8%. При цьому кредити населенню займають 30% у структурі всього кредитного портфелю, а корпоративні – 70%.

"Приріст кредитів населенню багато в чому пояснюється активізацією споживчого, в т.ч. карткового, кредитування та нарощуванням обсягів за програмою доступної іпотеки (єОселя), що наразі розглядаються банками як менш ризикові", – заявив Данило Гетманцев.

Обсяг виданих нових іпотечних кредитів минулого року сягнув показників останнього довоєнного 2021 року (8,85 млрд грн), що вважався непоганим для ринку. У першому кварталі за програмою єОоселя видано іпотечних кредитів ще на суму 3,8 млрд грн.

"Утім корпоративне кредитування за великим рахунком продовжує стагнувати. І якщо б не держана програма "5-7-9%", яка компенсує частину кредитної ставки, і є зараз основним драйвером кредитування, то обсяги останнього мали серйозно зменшитись", – зазначив Данило Гетманцев.

Він навів декілька негативних факторів:

– не зовсім здоровий фінансовий стан окремих галузей (насамперед с/х, металургія, добувні галузі);

– відносно висока частка непрацюючих кредитів (36,6%, що зросла на 10 в.п.п під час війни і відволікає ресурси на резервування);

– висока вартість кредитних ресурсів (як похідна від процентних ставок і ризиків в економіці);

– прогалини у дизайні флагманської програми "5-7-9%", що зараз переформатовується Мінфіном разом із МЕРТ як частина меморандуму з МВФ.