Ці основні проблеми назвали учасники круглого столу «Ветеранські бізнеси: як українські банки підтримують наших захисників», проведеного «Фінансовим клубом».

«Коли ми працюємо з клієнтами, то бачимо дві основні проблеми, які не дозволяють їм обслуговуватися в банку повноцінно, в тому числі при отриманні фінансування. Перша – це ділова репутація. Ми розуміємо, що 2022-2023 роки були складними: люди просто брали зброю і йшли на фронт, ніхто не думав про кредитні картки і діючі кредити. І зараз ми бачимо клієнтів, які повернулися з фронту, звертаються за фінансуванням, але вони мають негативну ділову репутацію, тобто негативну кредитну історію», – розповів директор департаменту продажів ММСБ Ощадбанку Юрій Войчак.

І банк змушений відмовляти. «В абсолютній більшості це причина, за якою ми відмовляємо їм в наданні грантів чи кредитів. Приблизно 20% клієнтів з тих, які до нас звернулися, отримують відмову саме з причини негативної ділової репутації», – сказав Юрій Войчак.

На його думку, банк має вирішувати, чи ставитися більш поблажливо до тих, у кого виникли борги після 2022 року, ніж до тих, хто мав їх до повномасштабного вторгнення.

«Друга проблема – це наявність у клієнта історії ведення бізнесу. В кредитних політиках банків вписані певні нормативи, що клієнт повинен мати мінімум два роки ведення бізнесу, дві річні звітності, щоб ми могли йому дати якесь фінансування. Це також часто виступало перешкодою», – повідомив Юрій Войчак.

І банк для себе вирішує, чи він цій категорії клієнтів робить крок назустріч. «Він може сказати: “Окей, ми готові фінансувати, якщо в тебе є щонайменше 12 місяців”». Або навіть достатньо шести місяців ведення бізнесу за умови фінансування через гарантійний інструмент і грант ЄБРР», – навів приклади банкір.

«Ці проблеми, щодо кредитної історії та вимог, дійсно існують. З одного боку, ми розуміємо обставини, які були в минулому. А з іншого – є прописані вимоги. І якщо ми їх не виконуємо, то це додаткові резерви», – каже голова правління банку «Глобус» Сергій Мамедов.

Є ще третя проблема. «Третя – це розуміння потреб. Ми дуже часто на рівні особистого спілкування у відділеннях стикаємося з нерозумінням працівників, які спілкуються з ветераном – потенційним клієнтом, тієї ситуації, в якій була ця людина, яке в неї може бути відношення до того, що відбувається в країні. Тому люди, які проводять перший контакт з ветераном, який прийшов, повинні бути більше психологами, ніж з іншими клієнтами», – каже Сергій Мамедов.