
Китайські банки відмовилися розміщувати облігації російських компаній через ризик санкцій
Китайські банки та інституційні інвестори уникають розміщень російських "панда-бондів" через загрозу вторинних санкцій.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на п'ять джерел.
За даними агентства, після візиту російського диктатора володимира путіна до Китаю на початку вересня провідні російські компанії, включаючи державну ядерну корпорацію "Росатом" та газовий концерн "Газпром", почали вивчати можливості розміщення "панда-бондів", номінованих у юанях.
Однак китайські банкіри та інвестори виявилися не зацікавленими у випусках таких облігацій російськими компаніями у найближчій перспективі. За словами одного із співрозмовників агентства, безпосередньо обізнаного з цим питанням, китайські регулятори та банки побоюються ризиків вторинних санкцій.
"Підготовка триває завжди, але просунути проєкт уперед неможливо", – сказав один із учасників ринку, вказавши на відсутність прогресу у "Росатома" і "Русала" за останній рік.
Посадовець китайської фондової біржі заявив, що йому невідомо про жодні конкретні плани випуску облігацій російськими компаніями, а кілька китайських інвесторів в національні облігації заявили, що вони будуть обережні з купівлею таких боргів через геополітичні ризики.
Китайські державні брокерські компанії, такі як Galaxy Securities, відмовилися від угод, пов'язаних з росією, після 2022 року. Водночас найбільші китайські державні банки "Великої четвірки" не хочуть гарантувати такі облігації через можливі геополітичні проблеми, кажуть джерела Reuters.
Партнер юридичної фірми Yuanda China Law Offices з Шанхаю Чжан Кай зауважив, що немає жодних юридичних перешкод для продажу російськими компаніями "панда-бондів", якщо емітент не входить до санкційного списку США.
"Але, безсумнівно, місцеві банкіри та трейдери стурбовані, як андеррайтери чи покупці", – сказав юрист, який допомагає китайським компаніям уникати санкцій та керувати політичними ризиками.
За перші сім місяців 2025 року 35 компаній з-за меж материкового Китаю залучили 116 мільярдів юанів ($16,3 мільярда) через випуск "панда-бондів".
Однак жодна російська компанія не випускала боргові цінні папери на китайському ринку з часів вторгнення РФ в Україну у 2022 році. А до того лише російський "Русал" продав панда-облігації в Китаї у 2017 році.
Раніше повідомлялось, що Китай готується знову відкрити свій внутрішній ринок облігацій для великих російських енергокомпаній.
Зокрема, наприкінці серпня у Гуанчжоу старші фінансові регулятори КНР повідомили топменеджерам РФ про підтримку планів з випуску облігацій у юанях ("панда-бондів").
Підписуйтесь на новини FinClub в Telegram, Viber, Twitter, Facebook
Схожі матеріали (за тегом)





ТОП-новини