Про це заявила міністр фінансів Оксана Маркарова під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

«Криза у 2013-2015 рр. призвела до того, що в один момент наш борг складав 80% до нашого ВПП. У цьому році ми зменшили наш борг до менше ніж 60% і сподіваємося, що у наступному році у наших планах зменшити його до цифри, яка буде менше 50%», - наголосила вона.

Міністр фінансів також повідомила про плани уряду щодо проведення боргової політики держави.

«Коли ми розробляли стратегію по боргу, ми зробили діагностику, що не так з цим боргом. Першою причиною є розмір нашого боргу. Якщо порівняти нас з тими країнами, яким вдається це робити ефективно, то ми побачили, що наш борг зависокий для такої економіки як наша. Тому, зрозуміло, його потрібно було зменшувати», - додала вона.

За словами Маркарової, друга проблема – це зовнішній компонент: «Ми побачили ще раз, що у порівнянні з успішними країнами, наш зовнішній борг є набагато вищим, а внутрішній борг меншим».

«Третя причина – це валютна вразливість нашого боргу. 60% нашого боргу станом на 2018 рік було у валюті. Саме тому, як тільки у нас трапляється девальвація, наш борг стає непосильним для нашого бюджету», - зазначила вона.

Ще однією важливою причиною, за словами міністра, є вартість обслуговування держборгу.

«Якщо подивитися на структуру нашого боргу, то приблизно 22% складають офіційні наші кредитори – Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Європейський банк реконструкції і розвиту, які дають нам кошти в бюджет на довгий строк і дуже дешево, але у нас внутрішній борг, який і в валюті, і в гривні, це дороговартісний борг, тому, що він залежить і від ситуації на ринку, і від ставки рефінансування, облікової ставки Національного банку, від того, чи є на внутрішньому ринку попит для того, щоб нам давали дешевше ці кошти», - пояснила вона.

Маркарова серед причин назвала також короткотермінові зобов’язання: «До 2017 р. у нас переважали короткострокові запозичення і завжди був ризик рефінансування, що призводило до невизначеності».

Наприкінці виступу міністр фінансів поінформувала про цілі на 2020 рік.

«На початку наступного року наша стратегія управління боргом буде оновлена на більш довгий період. Ми будемо працювати над зниженням вартості обслуговування боргу. Більше 10% видатків у 2024 році повинно йти на обслуговування боргу. Ми будемо подовжувати середній термін, збільшувати гривневу частку нашого боргу і вона повинна бути більше 50% для того, щоб ризики від будь-яких валютних коливань менше позначалися на боргу. Ми будемо збільшувати пільгове кредитування не тільки в бюджет, а й інфраструктурних проектів, що важливо для підтримки економічного зростання. І ми будемо знижувати співвідношення державного боргу до ВПП. Менше ніж 40% на кінець 2024 р. - це наша мета. Таким чином, боргова політика перейде з розряду питань ризикових і проблемних в русло нормального обговорення коштів для фінансування подальшого зростання України», - зазначила вона.

За останніми даними Мінфіна, державний та гарантований борг України станом на 31 жовтня 2019 року становив 2,045 трлн грн, або $81,8 млрд. Частка внутрішнього боргу становить 40,6%. Зовнішній борг — 59,4%.

Підписуйтесь на новини FinClub в Telegram, Viber, Twitter, Facebook.