Документи оприлюднені на офіційному вебсайті Мінекономіки для проведення громадського обговорення.

«Рівень горизонтальної та вертикальної гендерної сегрегації ринку демонструє розрив в оплаті праці жінок і чоловіків в Україні. Хоча спостерігаємо тенденцію до скорочення - за підсумками першого кварталу 2021 року розрив досяг найнижчого рівня та становив близько 18%, проте він залишається суттєво вищим за більшість розвинених країн», - зазначила заступниця міністра економки Світлана Глущенко.

За останніми даними Держстату, у I кварталі 2021 року гендерний розрив в оплаті праці досяг найнижчого рівня за всю історію України – 17,8%. Торік він становив 20,5%.

Найбільший розрив наразі спостерігається в авіаційному транспорті, поштовій, кур’єрській, фінансовій та страховій сферах. Найнижчий – в освіті, операціях з нерухомістю та будівництві.

Для досягнення головної мети – рівної оплати праці жінок і чоловіків за рівноцінну працю Мінекономіки пропонує реалізацію наступних заходів у співпраці з соціальними партнерами (об’єднаннями профспілок та роботодавців), профільними міжнародними, громадськими та науковими організаціями:

- вдосконалення законів з питань прозорості інформації щодо оплати праці (публікація звітів про гендерне співвідношення зарплат);
- розробка проекту закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо рівного винагородження за працю рівної цінності», а також методики гендерно-нейтральної оцінки робіт на основі відповідних рекомендацій Міжнародної організації праці;
- інтеграція у вітчизняне законодавство рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку 2013 року щодо гендерної рівності в освіті, зайнятості та підприємництві, а також 2015 року - щодо гендерної рівності у громадському житті;
- систематичні консультації з роботодавцями та профспілками щодо забезпечення рівного винагородження жінок і чоловіків за працю рівної цінності;
- розробка і впровадження методики оцінювання та публікація рейтингу компаній, які забезпечують рівну оплату праці жінок і чоловіків за працю рівної цінності;
- регулярне навчання інспекторів праці, керівників підприємств/кадрових підрозділів з використання гендерно-нейтральної оцінки праці;
- популяризація серед дівчат та жінок освіти та професій зі STEM-спеціальностей (science, technology, engineering, mathematics), у яких спостерігається найвищий рівень заробітних плат;
- запуск інтернет-сайтів щодо висвітлення проблем гендерної рівності, окремих питань рівної оплати праці жінок і чоловіків, а також інструментів її забезпечення (зокрема згаданої вище гендерно-нейтральної оцінки робіт) з використанням хмарних технологій тощо.