За попередніми оцінками Мінекономіки, щорічні збитки основних засобів бізнесу через війну можуть становити $4–10 млрд і більше. Водночас нинішня ємність ринку страхування та перестрахування оцінюється лише в $1–1,5 млрд, а в найбільш ризикових регіонах і окремих секторах страхове покриття взагалі недоступне.

Ключовим елементом запропонованої моделі має стати спеціальний фонд із цільовим обсягом $3–4 млрд. Близько $1 млрд планують забезпечити за рахунок державного фінансування, ще $2–3 млрд — залучити від міжнародних партнерів. Серед можливих джерел державного фінансування Мінекономіки називає надходження від запропонованого підвищення базової ставки ПДВ на 1 відсотковий пункт. Також передбачаються внески компаній за участь у програмі.

На базі фонду пропонується запровадити модель First-loss: держава компенсуватиме перший шар воєнних збитків у межах установленого ліміту, а ризик понад цей рівень підприємство зможе додатково застрахувати на приватному ринку.

Передбачається, що:

• держава компенсуватиме до $10 млн збитків на одну юридичну особу;
• участь зможуть брати великий, середній та малий бізнес на всій підконтрольній Україні території;
• покриватимуться будівлі, обладнання та інженерні мережі, необхідні для роботи підприємства;
• внесок підприємства за участь у програмі становитиме 2% від обраного ліміту покриття;
• частину ризику понад державний ліміт можна буде додатково застрахувати на приватному ринку.

На першому етапі програму пропонують поширити на підприємства переробної промисловості, агросектору, транспорту, водопостачання та енергетики, охорони здоров’я, освіти, торгівлі й добувної промисловості.

Адмініструвати механізм планують через Експортно-кредитне агентство, використовуючи його наявну інфраструктуру для компенсації воєнних збитків.

У разі пошкодження або знищення активів внаслідок російської агресії після подання повного пакета документів рішення про компенсацію та її виплату планують ухвалювати протягом 30 календарних днів. За потреби цей строк може бути продовжений до 60 днів.

Державне покриття першого рівня збитків має зменшити ризики для українських страховиків та міжнародних перестраховиків і дозволити їм надавати додаткове покриття понад державний ліміт.

Для контролю за програмою пропонують посилити Наглядову раду ЕКА, створити публічний дашборд із даними про надходження та використання коштів і виплати фонду, проводити незалежний аудит та створити громадську раду при Мінекономіки.

Наразі фінансову й операційну модель опрацьовують спільно з Міністерством фінансів, Національним банком, ЕКА, страховиками та міжнародними партнерами, зокрема Світовим банком і урядом Великої Британії.

Наступними етапами мають стати визначення необхідних законодавчих змін і джерел фінансування, ухвалення нормативної бази та тестування операційної моделі. За умови ухвалення необхідних рішень Мінекономіки орієнтується на запуск механізму в січні 2027 року. Надалі модель планують доповнювати та вдосконалювати протягом року.