Про позицію Мінфіну повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк.

Бізнес пропонував дозволити відстрочення сплати податків без відсотків і застави. Мінфін цю ідею не підтримав, пояснивши, що відсотки компенсують бюджету втрати від затримки платежів, а застава знижує ризик несплати.

У міністерстві також зазначили, що навіть частково зруйновані компанії з розгалуженою мережею або онлайн-торгівлею можуть мати інші джерела доходів та майно. Тому питання відстрочення, на думку Мінфіну, має вирішуватися з урахуванням фінансового стану конкретного підприємства та впливу війни на його діяльність.

Водночас підприємство, яке через війну об'єктивно не може виконувати податкові обов'язки, може підтвердити такі обставини та уникнути відповідальності за прострочення. Самі податкові зобов'язання при цьому не скасовуються – їх потрібно виконати у встановлений законом строк.

Другою пропозицією було скасування планових податкових перевірок для постраждалих підприємств незалежно від місця їх розташування. Мінфін також її не підтримав, пославшись на чинні обмеження щодо перевірок, ризики несплати податків та міжнародні зобов'язання України, зокрема перед МВФ.

Третя пропозиція стосувалася спрощеного підтвердження податкової звітності для підприємств, які втратили документи через обстріли за межами територій активних бойових дій та окупації.

Мінфін вважає, що знищення офісу або складу саме по собі не означає втрати документів або неможливості їх відновлення. Водночас, за словами Василевської-Смаглюк, міністерство визнає, що такі випадки потребують окремого підходу.

«Щодо відстрочення податків позиція Мінфіну така: без оцінки стану всього підприємства та впливу на нього війни неможливо визначити, як врегулювати його розрахунки з бюджетом», – написала депутатка.