Кількість структурних маяків збільшилася з 19 маяків навесні до 23 маяків на поточних момент, оскільки в програмі з'явилося 4 нових зобов'язання України.

Водночас 5 маяків вже виконані в рамках отримання другого траншу кредиту на початку липні на $886 млн:

1) Набуття чинності закону про внесення другого пакету змін до бюджету на 2023 рік.

2) Внесення до Верховної Ради законопроєкту щодо відновлення дії та посилення статті 52 Бюджетного кодексу, щоб обмежити внесення спонтанних змін до закону про бюджет.

3) Підготовка плану дій, в тому числі для усунення недоліків, виявлених під час опитування платників податків, щодо сприйняття служб, як внесок у дорожню карту Національної стратегії доходів.

4) Внесення на розгляд Верховної Ради проєкту закону, який відновить дію статей Бюджетного кодексу, що встановлюють обмеження на надання державних гарантії з чіткими критеріями надання таких гарантій (у тому числі для пріоритетних секторів).

5) Набуття чинності змінами до Бюджетного кодексу та відповідної нормативно-правової бази з метою підвищення прозорості та підзвітності спеціальних рахунків та їх консолідації на рівні сектору загальнодержавного управління як спеціального фонду державного бюджету.

Які ж 18 структурних маяків ще потрібно виконати?

До кінця червня 2023 року:

– Підготовка стратегії, переходу до більш гнучкого режиму обмінного курсу, пом’якшення валютного контролю і повернення до таргетування інфляції, що базується на виконанні конкретних передумов.

Оскільки оновлення Меморандуму готувалося в середині червня, в документі не знайшло відображення те, що НБУ в кінці червня вже затвердив стратегію валютної лібералізації, тому формально цей структурний маяк також вже виконано.

До кінця липня 2023 року:

– Прийняття законопроєкту про податкову політику та адміністрування податків, підготованого у рамках МПЗР.

Дедлайн цього структурного маяку був перенесений, але Верховна Рада встигла ухвалити закон ще в кінця червня, хоча окремі податкові пільги будуть скасовані лише з 1 серпня.

– Передача пакету акцій Оператора ГТС безпосередньо Міністерству енергетики та прийняття нового статуту.

– Набуття чинності законом, що відновить подання декларацій посадовими особами, які прямо не задіяні у мобілізації та воєнних діях, та відновлення функції НАЗК з перевірки та верифікації декларацій.

До кінця вересня 2023 року:

– Введення в дію статей Бюджетного кодексу, які дозволять підготовку середньострокового бюджетного планування, розробку боргової стратегії, а також обмеження ризиків за державними гарантіями (новий структурний маяк).

– Представлення у проекті бюджету на 2024 рік прогнозів за основними категоріями доходів і видатків та джерел фінансування дефіциту на 2025-2026 роки, а також звіту про фіскальні ризики, що включатиме детальну інформацію про державні підприємства енергетичної сфери та критичної інфраструктури.

– Розробка концептуальної записки щодо програми 5- 7-9 з пропозиціями націлити її на малі та середні підприємства, поступово відмовляючись від участі великих компаній, посилити моніторинг та підтримувати адекватні запобіжні заходи (новий структурний маяк).

– Внесення змін до закону про ПВК/ПФТ з метою відновлення зобов'язань фінансових установ щодо запровадження посилених заходів належної перевірки політично значущих осіб, що співвідноситься з ризикорієнтованим підходом, який відповідає стандартам FATF.

– Посилення управління та нагляду за банками шляхом: 1) відокремлення підрозділу, що займається пов’язаними особами, від підрозділу банківського нагляду; 2) впровадження «наглядових панелей», як консультаційного органу комітету з питань нагляду; 3) відновлення планових виїзних перевірок банківських та небанківських установ, залишивши на розсуд НБУ питання, пов'язані з безпекою персоналу.

До кінця жовтня 2023 року:

 – Оновлення та публікація Середньострокової стратегії управління державним боргом з метою її узгодження із цілями програми (дедлайн посунуто на місяць).

– Підготовка ДПСУ та ДМСУ планів дій, що включатимуть короткострокові та середньострокові заходи, що охоплюють ключові сфери реформ визначені майбутньою діагностикою, які будуть інтегровані в загальну Національну стратегію доходів НСД (новий структурний маяк).

Очікується реформа кадрової та компенсаційної політики; покращення оперативного управління митницею з центрального апарату; перенесення верифікації/перевірки митних документів з пунктів перетину кордону до внутрішніх офісів.

– Спрощення системи декларування активів шляхом прив'язки до інших баз даних та реєстрів, що узгоджуються із правовим зобов'язанням посадових осіб своєчасно подавати правдиву інформацію.

– Відбір та призначення наглядової ради для ОГТСУ (новий структурний маяк).

До кінця грудня 2023 року:

– Перегляд поточних процедур управління державними інвестиціями (УДІ) та розробка дорожньої карти заходів з тим, щоб до всіх державних інвестиційних проєктів застосовувалися уніфіковані підходи УДІ, у тому числі до проєктів ДПП; інвестиційні проєкти відбиралися на конкурсній основі з прозорими критеріями відбору та відповідали середньостроковому бюджету; посилені повноваження були надані Міністерству фінансів, включаючи чітку роль контролю на різних етапах циклу інвестиційного проєкту.

– Затвердження Національної̈ стратегії̈ доходів до кінця 2023 року.

– Прийняття законодавства для підвищення інституційної незалежності САП, зокрема, щодо процедур відбору, здатності регулювати організаційну діяльність, механізмів забезпечення дисципліни та підзвітності.

До кінця березня 2024 року:

–  Підготовка засад оздоровлення банків у консультаціях з ФГВФО та експертами МВФ.

До кінця червня 2024 року: 

– Запровадження методології оцінки ризиків при здійсненні нагляду з метою прийняття поінформованих рішень про пріоритети наглядової діяльності.