Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України попередила учасників ринку про наявність такого ризику та запропонувала розглянути можливі варіанти рішення, зокрема створення нової біржі.

Про це розповів член НКЦПФР Ярослав Шляхов агентству Інтерфакс-Україна.

"Ми покликали ринок, щоб найбільш зацікавлені в існуванні цієї інфраструктури учасники розуміли наслідки для себе, оскільки багато продуктів на ній вибудувано. Якщо учасників влаштовує, що на ринку залишиться лише одна біржа ("Перспектива". – Ред.), якщо конкуренція серед бірж їм не потрібна, то регулятор із цим погодиться. Якщо ні, якщо їм не вистачає однієї біржі, якщо вони хочуть хеджувати ризики шляхом створення іншої біржі, то робіть дві, три, п'ять – скільки необхідно", – сказав Шляхов.

Голова НКЦПФР Руслан Магомедов уточнив, що ще в листопаді 2022 року регулятор у зв'язку з війною ввів пруденційні нормативи для всіх професійних учасників, як компроміс зобов'язавши поступово, до листопада 2023 року, тримати 50% власного капіталу в "живих" грошах або в ОВДП, тоді як до цього, за його словами, він формувався "надліквідною дебіторською заборгованістю".

Однак ПФТС і УБ у зазначений термін не виконали вимоги. "Час минав, ми почали розуміти, що проблема наростає, і цікавитися, а яка ж позиція у власників цих бірж. І тут для себе ми з'ясували, що менеджмент бірж узагалі не доносив цієї інформації до власників, а на ПФТС, до того ж, присутні ознаки корпоративного конфлікту", – описав ситуацію голова Комісії.

Магомедов зазначив, що стосовно "Української біржі", окрім питання виконання нормативу ліквідності (згідно з даними агентства, УБ наразі виконала цей норматив), є ще й питання корпоративної структури.

Вона ризикує втратити ліцензію в разі ухвалення зареєстрованого в парламенті 22 лютого 2024 року законопроєкту №11037 "Про неприпустимість участі осіб, пов'язаних із державою-агресором, у функціонуванні ринків капіталу та організованих товарних ринків".

"Ми озвучили менеджменту ризик для ліцензії біржі цього законопроєкту, але, як потім з'ясувалося, протягом місяця менеджмент не ініціював ні розгляд цього питання біржовою радою, ні повідомив власників", – констатував голова Комісії.

Магомедов повідомив, що 18 квітня регулятор викликав біржі, і вони підписали акти про порушення ліцензійних умов. За його словами, ПФТС наразі не змогла провести збори акціонерів, хоча організувати додаткову емісію акцій для біржі вже не варіант, оскільки термін її проведення занадто довгий, тому залишається швидкий варіант – надати безповоротну фінансову допомогу.

Розповідаючи про можливість створення нової біржі, голова НКЦПФР наголосив, що це має бути ініціатива учасників ринку.

"Ми розуміємо, що будь-яка одна біржа – це погано, насправді. Але рішення має бути на боці учасників. Усе просто – голосуєш гривнею: якщо тобі так не подобається – створюй нову. Якщо шкода гривню – користуйся тим, що є", – сказав він.

Згідно з даними НКЦПФР, обсяг торгів фінансовими інструментами на фондових біржах України 2023 року зріс у 2,7 раза – до 436,43 млрд грн, з яких 93% припало на облігації внутрішньої держпозики (ОВДП).

Частка ПФТС у загальному обсязі торгів становила 62,9%, "Перспективи" – 33,7% і "Української біржі" – 3,4%.

На неорганізованому ринку 2023 року обсяг торгів зріс удвічі – до 925,11 млрд грн.

Фондова біржа ПФТС заснована 1997 року. ПФТС тривалий час була лідером ринку, проте незадоволені якістю її роботи провідні торговці разом із РТС створили 2008 року "Українську біржу", яка запрацювала навесні 2009 року і першою запустила інтернет-трейдинг.

Фондова біржа "Перспектива" отримала ліцензію в березні 2008 року, а до цього майже два роки працювала як однойменна торгово-інформаційна система.