Про це свідчать дані Держстату.

У місячному вимірі ціни зросли на 0,5%. Про це свідчать дані, опубліковані Державною службою статистики України. Фактичні темпи зростання цін були дещо нижчими за траєкторію прогнозу Національного банку, опублікованому в Інфляційному звіті за жовтень 2023 року. Базова інфляція також сповільнювалася дещо швидше, ніж очікувалося, насамперед за рахунок цінової динаміки непродовольчих товарів, зокрема цін на одяг та взуття.

Ціни на сирі продукти харчування знизилися на 1,5% р/р. Завдяки хорошому врожаю надалі знижувалися ціни на овочі, хоча й дещо меншими темпами, ніж у жовтні. Це пов’язано з динамікою цін на окремі продукти. Так, картопля подорожчала на тлі скорочення пропозиції продукції нижчої якості. Ціни на помідори та огірки майже зрівнялися з торішніми через перехід на дорожчу тепличну продукцію. Натомість інші овочі переважно дешевшали. Дешевшими, ніж торік, залишалися й фрукти, хоча темпи зниження цін на них теж пригальмували. Зокрема, сповільнилося падіння цін на банани під впливом їх подорожчання на європейських ринках та логістичних труднощів. Крім того, подорожчали яблука через меншу, ніж торік, пропозицію.

Надалі дешевшали крупи та борошно, відображаючи низькі експортні ціни та збільшення виробництва. Вартість яєць у річному вимірі також знизилася завдяки відновленню обсягів виробництва. Сповільнилося зростання цін на молоко.

Зростання адміністративно регульованих цін сповільнилося до 10,8% р/р. Подорожчання алкогольних напоїв та тютюнових виробів укотре пригальмувало завдяки повільнішому зростанню виробничих витрат на тлі тиску з боку тіньової пропозиції та поліпшення курсових очікувань. Мораторій на підвищення низки тарифів на житлово-комунальні послуги для населення й далі стримував адміністративну інфляцію. Натомість дещо пришвидшилося зростання цін на автотранспортні послуги з огляду на подорожчання пального.

Зростання цін на пальне пришвидшилося ‒ до 10,2% р/р. Пальне в листопаді дорожчало вищими темпами передусім на тлі логістичних складнощів. Найбільше це позначилося на вартості автомобільного газу. Натомість інші види палива наприкінці листопада подешевшали, відображаючи відповідні тенденції на світовому ринку нафти.

Базова інфляція знизилася до 5,7% р/р. Подорожчання оброблених продовольчих товарів і надалі сповільнювалося (до 7,3% р/р). Така динаміка пояснюється подальшим зниженням тиску з боку витрат бізнесу, насамперед завдяки дешевшій харчовій сировині, оптимізації виробничих ланцюгів, а також стійкій ситуації на валютному ринку. Зменшення обсягів експорту окремих молочних та м’ясних продуктів, насамперед масла та курятини, а також соняшникової олії, зумовило сповільнення зростання цін на ці види харчових продуктів.

Продукти, що мають значну частку імпорту в собівартості, дорожчали повільніше. Проте цей процес дещо пригальмував через блокаду кордонів. Зростання цін на непродовольчі товари суттєво сповільнилося (до 0,4%) завдяки поліпшенню інфляційних очікувань в умовах зміцнення обмінного курсу гривні. Зокрема, тривало поглиблення падіння цін у річному вимірі на електроніку, побутову техніку, одяг та взуття. Крім того, повільнішими темпами дорожчали товари особистого догляду, ліки, меблі, товари для дому, автомобілі тощо.

Темпи зростання вартості послуг також знизилися (до 11,2% р/р). Послуги кафе і ресторанів дорожчали повільніше під впливом зменшення тиску з боку витрат на продовольчу сировину. Пригальмувало подорожчання медичних, ветеринарних, фінансових послуг, автосервісу, інтернету, салонів краси. Натомість дорожчала оренда житла, що може пояснюватися міграцією у великі міста. У листопаді інфляція сповільнювалася насамперед завдяки достатній пропозиції продуктів харчування та поліпшенню очікувань в умовах зміцнення обмінного курсу. Наприкінці року інфляція може виявитися нижчою за жовтневий прогноз НБУ. Однак ціновий тиск та ризики його посилення залишаються відчутним, зокрема через підвищені транспортні та енергетичні складові витрат бізнесу в умовах війни, а також підвищення зарплат та жвавіше, ніж очікувалося, економічне зростання.

Для утримання помірної інфляції НБУ й надалі забезпечуватиме достатню привабливість гривневих активів та зберігатиме активну присутність на валютному ринку з метою збереження курсової стійкості.