Відновлення економіки підтримуватимуть збереження м'якої фіскальної політики завдяки значній міжнародній допомозі, поліпшення ділових очікувань та зростання доходів домогосподарств, заходи НБУ та уряду з підтримання макрофінансової стабільності.

Однак зберігаються й ризики, пов'язані насамперед з війною. "Обмежити економічне зростання можуть, зокрема, довше, ніж припускається, збереження безпекових ризиків та вища інтенсивність військових дій, подальші руйнування енергетичної інфраструктури та посилення міграційних тенденцій. Відчутний вплив може мати також зменшення врожайності основних сільськогосподарських культур, якщо погодні умови повернуться до середніх кліматичних норм", – заявили в НБУ.

Ці та інші чинники враховуватимуться в оновленому макроекономічному прогнозі НБУ, який буде оприлюднено 25 квітня та опубліковано в Інфляційному звіті 2 травня.

У 2023 році реальний ВВП зріс на 5,3%, згідно даних Державної служби статистики.

З одного боку, доволі високе зростання ВВП вдалося досягти після глибокого спаду у 2022 році (на 28,8%). З іншого – відновлення економіки в умовах активних бойових дій, високих безпекових ризиків та терористичних атак з боку росіян є значним результатом. Упродовж 2023 року повномасштабна війна продовжувалася, Україна зазнавала ще більших втрат і руйнувань. Зокрема, на початку минулого року тривали обстріли енергетичної інфраструктури та зберігався дефіцит електроенергії. Водночас з другої половини лютого ситуація в енергетиці стабілізувалася, передусім завдяки швидким ремонтам та посиленому захисту ППО.

Це разом із високою адаптивністю бізнесу та населення, а також м'якою фіскальною політикою зумовило суттєве скорочення падіння ВВП у І кварталі 2023 року до 10,3% порівняно з 30,6% у ІV кварталі 2022 року, а надалі – зростання ВВП. Улітку росіяни зруйнували Каховську ГЕС, що призвело до затоплення значних територій та перебоїв з водопостачанням у південних регіонах. Помітний негативний вплив упродовж усього року мало й зупинення діяльності бізнесу на час повітряних тривог. Проте, попри усі виклики війни, з ІІ кварталу 2023 року реальний ВВП повернувся до зростання. Крім високої адаптивності бізнесу та населення, стійкої ситуації в енергетиці впродовж більшої частини року та м'якої фіскальної політики, вагому роль мали зусилля НБУ зі збереження макрофінансової стабільності в Україні.

Фактичні темпи зростання реального ВВП виявилися дещо нижчими за оцінку Національного банку, оприлюднену в Інфляційному звіті за січень 2024 року (5,7%). Це, зокрема, може пояснюватися консервативнішими оцінками урожаїв зернових і зернобобових Державною службою статистики.

Значний внесок у зростання економіки мала м’яка фіскальна політика, що підживлювала внутрішній споживчий та інвестиційний попит. Рекордні бюджетні витрати на оборону та безпеку зумовили подальше збільшення ролі державного сектору в економіці. Так, споживання державного сектору в цілому за рік зросло на 9%, а його частка у ВВП за два роки більш ніж подвоїлася (у 2023 році сягнула майже 42% порівняно з близько 18% у 2021 році). Приватне споживання зросло на 6,1% завдяки відновленню зростання реальних доходів населення, в тому числі зарплат у приватному секторі економіки. Водночас упродовж минулого року чисельність вимушених українських мігрантів за кордоном надалі збільшувалася, що обмежувало відновлення споживчого попиту.

Інвестиційна діяльність у 2023 році зросла на 52,9%. Стрімке зростання інвестицій насамперед зумовлювалося значними видатками бюджету, хоча й приватний сектор демонстрував ознаки пожвавлення інвестиційної активності на тлі поліпшення фінансових результатів. Бізнес, зокрема, інвестував у розбудову логістичних потужностей, відновлення енергетики, засоби автономного енергозабезпечення.

Обмеження в роботі, а далі й зупинення "зернового коридору" через дії росіян, а також збереження ризиків для роботи чорноморських портів стримували експортні постачання. Водночас активно розбудовувались альтернативні експортні маршрути, зокрема через дунайські порти, а з середини року за вагомої підтримки сил оборони України та міжнародних партнерів запрацював новий морський коридор. Показники його роботи вже в грудні перевищили потужності "зернового коридору". Як результат, скорочення експорту помітно сповільнилося – до 5,4%. В умовах обмеженого внутрішнього виробництва через наслідки війни та пожвавлення попиту надалі зростали імпортні постачання. Минулого року імпорт збільшився на 8,5%. У результаті від'ємний внесок чистого експорту в зміну реального ВВП зберігався (становив 6.3 в. п.), хоча й зменшився порівняно з 2022 роком.

Сприятливу динаміку показників більшості видів діяльності впродовж 2023 року визначала не лише низька база порівняння першого року повномасштабної війни, але й успішна адаптація бізнесу до воєнних умов, а також значні обсяги державної підтримки. Найсуттєвіше зростання валової доданої вартості відбулося в секторі будівництва. Хоча низька база порівняння відіграла значну роль, зростання в цьому виді діяльності підтримували, зокрема, витрати бюджету на відновлення зруйнованої інфраструктури в умовах повномасштабної війни. Завдяки значним бюджетним видаткам на безпеку та оборону другий рік поспіль зростала ВДВ сектору державного управління та оборони. За два роки ВДВ цього виду діяльності збільшилася на більш ніж 46%, а його частка збільшилася з близько 6% у 2021 році до 22% у 2023 році.

Відновилося зростання ВДВ охорони здоров'я з огляду на високу потребу в медичних послугах через війну. Значні оборонні замовлення, переробка високих врожаїв і відновлення внутрішнього попиту позначилися на зростанні переробної промисловості. Збільшення ВДВ у ІТ-галузі відновилося після минулорічного падіння – загалом темпи зростання цієї галузі були третіми за розміром (її випереджали лише сектори будівництва та переробної промисловості).

Це, зокрема, може пояснюватися оборонними потребами та розвитком державних електронних послуг. Надсприятливі погодні умови в минулому році зумовили рекордну врожайність більшості сільськогосподарських культур і відповідно збільшення врожаїв порівняно з 2022 роком. У результаті ВДВ сільського господарства повернулася до зростання. Водночас розбудова альтернативних експортних шляхів посприяла відновленню транспортної галузі та разом із пожвавленням споживчого попиту підтримала зростання сектору торгівлі. Збільшення приватного споживання також підтримало низку секторів послуг, зокрема готельний та ресторанний бізнес.

Водночас через зміни в структурі споживання скорочувалася ВДВ секторів мистецтва та відпочинку, а також професійної технічної діяльності. Скоротилася і ВДВ фінансового сектору, що, зокрема, може пояснюватися зменшенням кількості фінансових посередників небанківського сектору. Зниження кількості споживачів освітніх послуг та стримане державне фінансування освіти зумовило подальший спад ВДВ цієї галузі. Тривало й падіння в енергетиці та добувній промисловості через менші можливості генерації електроенергії та добування металевих руд з огляду на обмежені експортні можливості.