Про це перший заступник голови Національного банку України (НБУ) Сергій Ніколайчук розповів в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.

Він пояснив, що невідповідність українського законодавства у сфері фінансового моніторингу європейському залишається перепоною для приєднання України до SEPA.

За словами Ніколайчука, Нацбанк сподівається на вирішення цієї проблеми після зміни дискусійних законопроєктів, які викликали критику та були відкликані з парламенту через зміну уряду.

"Протягом останніх тижнів ми мали активну комунікацію у межах робочої групи, яку очолює Міністерство фінансів. Вирішили не просто переподавати ці два законопроєкти, а дещо змінити з огляду на критичні зауваження від депутатів та суспільства", – сказав перший заступник голови НБУ.

За словами Ніколайчука, серед іншого вирішено було переформатувати механізм збирання інформації про банківські рахунки та сейфи: поки базовий варіант, що це буде робити сам Мінфін, зараз напрацьовуються відповідні конструкції, які це забезпечать.

"Я сподіваюся, що це зменшить градус напруги і дозволить відносно швидко забезпечити голосування цих законопроєктів у парламенті", – зазначив перший заступник голови НБУ.

Він пояснив, що це відкриє для України можливість подати заявку на приєднання до SEPA, до чого Нацбанк готується протягом останніх років.

"Під час попередніх хвиль розширення SEPA (на балканські країни, а також Молдову) розгляд заявок займав від шести до 12 місяців. Я сподіваюся, що у випадку України це буде швидше, але певний час все одно займе", – додав Ніколайчук.

Як повідомлялося, у квітні Кабінет Міністрів схвалив проєкт закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPА)". Оскільки Верховна Рада його не розглянула, він був відкликаний через зміну уряду.

Серед іншого, цей законопроєкт передбачав створення реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб, який мала б адмініструвати Державна податкова служба (ДПС).

Крім того, законопроєкт передбачав створення реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів або інших подібних правових утворень, який також адмініструвала б Податкова служба.

Своєю чергою у пресслужбі Міністерства фінансів зауважували, що до реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб поки що не передаватимуть дані про рух і залишки коштів на рахунках та про вміст сейфів.