Про це на конференції Національного банку України та Національного банку Польщі «Ринок праці та монетарна політика» заявив голова НБУ Яків Смолій.

«По-перше, роками однією із системних проблем української економіки була невідповідність навичок шукачів роботи тим вимогам, які встановлюють роботодавці», - сказав він.

За результатами опитувань бізнесу ще наприкінці 2019 року третина українських підприємств зазначали брак робочої сили серед ключових факторів, які обмежують виробництво.

«Частково саме тому, незважаючи на значний попит бізнесу на робочу силу, рівень безробіття у 2019 році був доволі високим. Не останню роль у цьому відіграє те, що українська система освіти не встигає за змінами сучасного ринку праці, які відбуваються з огляду на глобалізацію і технологічний прогрес», - наголошує Смолій.

Як наслідок, в Україні близько третини працівників із вищою освітою працює за професією, що не потребує такої. Це один із найвищих показників у Європі.

По-друге, низька продуктивність праці.

«Продуктивність праці, попри зростання упродовж останніх 15 років, досі залишається низькою. Згідно з рейтингом МОП за цим показником ми перебуваємо в другій сотні серед країн світу. У 2019 році продуктивність праці в Україні була нижчою не тільки порівняно з країнами ЄС, але й деякими пострадянськими державами», - зазначає голова НБУ.

По-третє, скорочення та старіння населення.

За даними Світового банку, Україна займає 12 місце в світі за темпами скорочення населення. Загалом на 10 працюючих в Україні припадає 11 пенсіонерів. Як наслідок, Пенсійний фонд потребує постійних доплат із державного бюджету.

«Це відволікає державні кошти від інвестиційних витрат, витрат на освіту та зумовлює нижчі темпи зростання потенційного ВВП. Високе навантаження на тих, хто працює, ще більше посилює високий рівень неформальної зайнятості. У 2019 році кожен п’ятий працівник в Україні був зайнятий неформально», - заявляє Смолій.

За прогнозами Міжнародної організації праці, в 2024 році навантаження на працездатне населення з боку осіб на утриманні зросте на 6%, якщо порівняти з 2019 роком.

Вчетверте, трудова міграція.

«Точних даних про кількість українців, працюючих за кордоном, немає. Однак, за різними оцінками, вона становить близько 3 млн осіб. Частина з них – сезонні працівники», - повідомив Смолій.

За оцінками НБУ, в минулому році за кордоном одночасно перебувало в середньому близько 2,5 млн українців.

«Для нас це подвійний виклик. Трудова міграція не лише позначається на кількості та якості робочих ресурсів і продуктивності праці всередині країні, а й робить нашу економіку суттєво залежною від обсягу грошових переказів. Україна займає 12 місце в світі за абсолютною сумою вхідних грошових переказів та входить у топ-15 за їхнім співвідношенням до ВВП (крім острівних країн)», - каже голова НБУ.

По-п’яте, низький рівень участі жінок у робочій силі.

В Україні, якщо порівняти з Європою, недостатнє залучення жінок у робочій силі. Якщо рівень участі чоловіків у робочій силі серед населення 15 років і старше становить 65%, то жінок – 49%. Це пов'язано з ускладненим доступом до послуг із догляду за дітьми, низькою поширеністю часткових та дистанційних форм зайнятості. А низький рівень участі в робочій силі своєю чергою зумовлює низький рівень потенційного зростання ВВП.

Підписуйтесь на новини FinClub у Telegram, Viber, Twitter, Facebook