ІФС демонструє поточний рівень напруги у фінансовому секторі та набуває значень від 0 до 1, де 0 – повна відсутність напруги, 1 – найвищий рівень стресу.

ІФС розраховується на основі 20 індикаторів згрупованих за п’ятьма субіндексами:

• банківського сектору;
• поведінки домогосподарств;
• корпоративних цінних паперів;
• державних цінних паперів;
• валютного ринку.

Індекс фінансового стресу дає змогу:

• виміряти рівень стресу фінансової системи;
• оцінити глибину й тривалість періоду нестабільності фінансових ринків, а також порівняти його з рівнем стресу в минулі кризи;
• оцінити (у поєднанні з іншими показниками) ефективність антикризових заходів;
• визначити характер потрясінь фінансової системи та її окремих складових – системний чи епізодичний.

ІФС відображає виключно поточний стан справ у фінансовому секторі та не вказує на майбутні ризики в короткостроковій чи довгостроковій перспективі. Така оцінка рівня стресу в режимі реального часу корисна, зокрема, для своєчасного визначення антикризової політики НБУ.

Нацбанк відслідковує низку індикаторів фінансової стабільності для того, щоб контролювати системні ризики фінансового сектору та вчасно на них реагувати.

З березня 2020 року на вебсайті НБУ також представлений дашборд «Рівень непрацюючих кредитів (NPL)».