Це рішення спрямовується на забезпечення стійкості валютного ринку та наближення інфляції на прогнозному горизонті до цілі 5%, заявили в НБУ.

Після тривалого періоду зниження інфляція в травні відновила зростання, а в червні пришвидшилася до 4,8% у річному вимірі. Така інфляційна траєкторія була лише незначно нижчою за прогноз НБУ. Нижча, ніж очікувалося, динаміка цін на продукти харчування компенсувала суттєвіше підвищення тарифів на електроенергію для домогосподарств.

Водночас базова інфляція (5% р/р у червні) відповідала прогнозу НБУ. Фундаментальний ціновий тиск посилювався через збільшення витрат бізнесу на оплату праці й електроенергію. Крім того, на динаміці окремих компонентів базового індексу споживчих цін позначилося послаблення обмінного курсу гривні.

Надалі інфляція пришвидшиться – до 8,5% на кінець року, але вже в наступному році почне знижуватися до 6,6%. У 2026 році інфляція повернеться до цілі НБУ в 5% на тлі поступової нормалізації функціонування економіки та подальшого поліпшення ситуації в енергетиці.

Попри поступове зниження ставок за гривневими депозитами та ОВДП, їхня дохідність наразі забезпечує захист гривневих заощаджень населення від інфляції. Зокрема, ставки за цими інструментами перевищують як прогнозований НБУ рівень інфляції, так і рівень інфляційних очікувань домогосподарств.

Водночас у червні зростання обсягів строкових гривневих депозитів населення призупинилося. Ураховуючи, що подальше пришвидшення інфляції може призвести до погіршення очікувань та зниження реальної дохідності гривневих інструментів, доцільним є збереження облікової ставки на рівні 13%.

НБУ зберігатиме активну присутність на валютному ринку для покриття структурного дефіциту валюти, підтримання двосторонніх курсових коливань і згладжування надмірної волатильності.

Нацбанк прагне забезпечити такий стан валютного ринку, який дасть змогу зберігати контроль над інфляційними очікуваннями та досягти цілі з інфляції на прогнозному горизонті.

Значна міжнародна фінансова підтримка дасть змогу уряду профінансувати дефіцит бюджету, а НБУ – підтримувати комфортний рівень резервів.

Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни.

Базовий сценарій прогнозу передбачає відновлення циклу зниження облікової ставки лише на початку 2025 року. Однак НБУ гнучко реагуватиме на зміни в балансі ризиків для інфляції й валютного ринку.