Про це йдеться у зверненні членів Української Ради Бізнесу, до складу якої входить 112 бізнес-асоціацій різних галузей економіки, до президента, прем’єр-міністра та народних депутатів.

Стратегія була напрацьована без залучення представників бізнесу та фахової оцінки ризиків. «Застосування таких підходів призведе до збільшення корупції, пригнічення економічного відновлення та тінізації економіки», – заявили в УРБ.

Представники бізнесу виступили проти надання Державній податковій службі права без рішення суду накладати арешт на рахунки і майно та блокувати їх до повного погашення податкового боргу. «Такий підхід несе значні корупційні ризики та порушує принцип презумпції невинуватості. Формує прецедент поширення практики блокування бізнесу через блокування податкових накладних на всіх громадян, закріплює порушення конституційного принципу презумпції невинуватості. Більш того, значно погіршує інвестиційний клімат, що призведе до стагнації економіки», – стверджують в УРБ.

Бізнес також виступив проти скасування спрощеної системи оподаткування для аграрного сектору та впровадження прогресивної шкали ставок ПДФО.

А ускладнення умов для спрощеної системи оподаткування замість спрощення загальної системи оподаткування і звуження сфери застосування спрощеної системи оподаткування шляхом виключення юридичних осіб лише збільшить корупцію.

«Підвищення акцизів на пальне сприятиме зростанню логістичних витрат усієї економіки та суттєвому підвищенню цін для громадян та бізнесу, що зробить українську продукцію більш дорогою та менш конкурентоздатною на світовому ринку, в тому числі через складність логістичних шляхів через війну», – стверджують в УРБ.

Отримання органами ДПС повного доступу до інформації про обсяг та обіг коштів всіх платників податків, зокрема й фізичних осіб, на їх рахунках у банках (без рішення суду та кримінальних проваджень) протирічить практиці ЄС, створює значні корупційні ризики та призведе до порушення приватності.

Представники бізнесу не знайшли в Національній стратегії доходів якісні індикатори черговості реалізації етапів стратегії, що ускладнить моніторинг виконання стратегії та оцінку її ефективності.

Стратегія демонструє концентрацію зусиль виключно на підвищення доходів бюджету, без оцінки втрат зростання економіки. «Розширення дискреційних повноважень контролюючих органів, ускладнення адміністрування спровокує ще більш агресивну модель взаємодії органів ДПС з платниками податків. НСД-2030 створює черговий перерозподіл організаційної структури та штатних розписів. Подібний підхід не забезпечить довіри до контролюючих органів», – запевняють експерти.

Бізнес пропонує сконцентруватися на простих та справедливих правил оподаткування, мінімізації дискреції та викорінення практики презумпції вини у податковому та митному адмініструванні.

«Українська Рада Бізнесу закликає Кабінет Міністрів та народних депутатів організувати інклюзивний процес обговорення Національної стратегії доходів, за участі експертів та бізнес асоціацій, надати економічне обґрунтування до зазначених у зверненні пунктів Стратегії, та врахувати пропозиції українського бізнесу. За підсумками обговорень та розрахунків – переглянути Нацстратегію у низці пунктів та прийняти Кабінетом міністрів оновлену якісну редакцію НСД», – просять в УРБ.