Про це розповів директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимир Лепушинський.

Відповідний законопроєкт №5853 наразі перебуває на підписі у президента Володимира Зеленського.

«Існування вимоги про надання курсового прогнозу НБУ для цілей бюджетного планування створює ризики хибного її сприйняття як «планового курсу в бюджеті», - зазначив Лепушинський.

Він пояснив, що ані плану по обмінному курсу, ані відповідального за його реалізацію не існує.

«За формування курсу гривні відповідають виключно ринкові сили: баланс між попитом і пропозицією. А НБУ виходить на валютний ринок лише для купівлі валюти для поповнення міжнародних резервів України (за умови сприятливої ситуації) та для згладжування різких рухів обмінного курсу», - зауважив Лепушинський.

Тому вилучення цієї норми із закону повністю узгоджується з режимом плаваючого курсоутворення, який діє в Україні. Натомість передбачається, що НБУ та уряд і надалі проводитимуть взаємні консультації, зокрема щодо прогнозу основних макроекономічних показників, включаючи показники обмінного курсу.

Лепушинський наголосив, що обмінний курс – це невід’ємна складова будь-якого макроекономічного прогнозу, який зокрема міститься в урядовому прогнозі, що використовується для підготовки проєкту держбюджету.

«Зважаючи на те, що прогнози Мінекономіки та НБУ відрізняються, враховуючи їх різні цілі, норма щодо надання конкретного прогнозу обмінного курсу з макроекономічного прогнозу НБУ була непотрібною», - пояснив він.

19 жовтня Верховна Рада схвалила законопроєкт №5853, який вносить зміни до Бюджетного кодексу щодо інформації, яка подається НБУ для складання Бюджетної декларації. Зокрема Нацбанк до 1 березня щороку надає інформацію подає президенту, парламенту та уряду про орієнтовний прогноз щодо обмінного курсу та частини прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до держбюджету. Після схвалення змін НБУ більше не надаватиме такий прогноз.

Закон необхідний для подальшої співпраці з МВФ і отримання $700 млн траншу.