1 липня 2020 року під регулювання та нагляд НБУ перейшли страховики, страхові брокери, кредитні спілки, певні фінансові компанії, ломбарди, юридичні особи-лізингодавці та бюро кредитних історій.

Перший рік був перехідним періодом, упродовж якого НБУ працював над удосконаленням чинного нормативно-правового регулювання небанківського фінансового ринку.

У цей період НБУ не запроваджував нових жорстких вимог для учасників ринку, передбачав час на адаптацію до нововведень, а перші заходи впливу застосував лише через 8 місяців після отримання повноважень регулятора.

Масштабне оновлення законодавства

Наразі законодавче регулювання є застарілим та, безумовно, потребує осучаснення. Чинні закони, які регулюють діяльність страховиків, кредитних спілок, фінансових компаній та інших учасників ринку, були ухвалені здебільшого понад 20 років тому. Тому їх положення не відповідають ані потребам самих учасників, ані світовій практиці. Недосконале законодавство та брак належного регулювання гальмують розвиток небанківського фінансового ринку та призводять до накопичення системних проблем. Наслідком є низька довіра суспільства та громадян та повільне поширення фінансових послуг в Україні.

Впродовж минулого року НБУ підготував проєкти нових законів «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (№5065), «Про страхування» (№5315), «Про кредитні спілки» (№5125), які вже пройшли перше читання в парламенті. НБУ очікує на схвалення цих законів у другому читанні та цілому.

Крім того, уже були схвалені в другому читанні та цілому важливі закони «Про фінансовий лізинг» та «Про платіжні послуги» (№4364), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості» (№4241) та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення правового регулювання страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» (№5104).

Серед найближчих та найважливіших планів Нацбанку – підготовка пропозицій до законодавства для створення системи гарантування вкладів для членів кредитних спілок та виплат за договорами життя. Регулятор також пропонуватиме оновити закон «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

НБУ також продовжить активну роботу над розробкою підзаконних регуляцій з метою якісного оновлення регулювання ринку небанківських фінпослуг.

Самоочищення ринку

На небанківському фінансовому ринку станом на 1 липня 2021 року працює 1872 компанії. Це зокрема 181 страховик, 308 кредитних спілок, 958 фінансових компаній, 287 ломбардів та 138 юридичних осіб-лізингодавців.

За рік кількість небанківських фінустанов скоротилася на 103 компанії. Водночас для страховиків, кредитних спілок та ломбардів скорочення кількості учасників – це стійка тенденція упродовж щонайменше останніх 5 років.

У переважній більшості випадків учасники ринку добровільно ухвалювали рішення припинити працювати. Це, по-перше, компанії, які фактично не здійснювали діяльність. По-друге, компанії, які довгий час не дотримувалися нормативів і вирішили піти з ринку, щоб зберегти ділову репутацію.

Натомість упродовж року на ринку з’являлися нові учасники. Так, були зареєстровані 53 нові фінкомпанії, 11 юридичних осіб-лізингодавців, три нових ломбарди, одна кредитна спілка.

Ще одна характерна риса небанківського фінансового ринку – значна частка «сплячих» компаній. Йдеться про компанії, які звітують до НБУ, але відображають нульові показники діяльності. Зокрема, «сплячими» є понад 10% ломбардів, 21% фінансових компаній, 36% юридичних осіб-лізингодавців.

Обсяги небанківського фінансового ринку

Небанківський фінансових ринок в Україні є малим порівняно із іншими країнами Європи і це свідчить про значний потенціал для зростання. Частка активів небанківських фінустанов у фінансовому секторі становить 11%.

Найбільший обсяг активів серед небанківських фінустанов мають фінкомпанії – 162 млрд грн (станом на 1 квітня 2021 року), які зростали протягом року. Активи страховиків за рік фактично не змінилися та становили 64 млрд грн. Активи кредитних спілок та ломбардів за рік скоротилися: на 8% та 10% відповідно (до 2,3 млрд грн та 3,9 млрд грн). Найбільший вплив на динаміку активів мали два фактори: пандемія та добровільний вихід компаній з ринку.

Наглядові дії на небанківському ринку

НБУ контролює дотримання небанківськими фінансовими установами обов’язкових нормативів. Так, 44 страхові компанії (25% страхового ринку) не виконували нормативи на кінець I кварталу 2021 року. Водночас серед найбільших страховиків немає порушників нормативів.

На ринку кредитних спілок 53 установи (17% ринку) не дотримувалися нормативів. Водночас тут ситуація зворотна: найбільша кількість спілок з високим рівнем ризику саме серед великих установ. Також нормативи порушували 19 фінансових компаній, 88 фінансових компаній-гарантів та 6 ломбардів.

У результаті Нацбанк застосував до низки фінустанов санкції, а решту зобов’язав усунути порушення. Застосовуючи заходи впливу, регулятор враховує суть порушень та здатність компаній виконувати свої зобов’язання перед споживачами їх послуг.

Захист прав споживачів фінансових послуг

З 1 липня 2020 року громадяни отримали змогу звертатися за роз'ясненнями та допомогою у вирішенні спірних питань з фінансовими установами до НБУ. Завдяки аналізу звернень були виявлені проблемні питання, що потребують втручання та системного підходу як на рівні закону, так і в роботі із розповсюдженням знань про права і обов'язки серед населення.

За рік Нацбанк розробив декілька нормативно-правових актів, які встановлюють додатковий нагляд. Зокрема положення про нагляд за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, яке набирає чинності 14 липня 2021 року.

Крім того, у роботі документи, які регулюють розкриття повної вартості кредиту, його умов та ризиків для споживача, які мають встановити вимоги до договорів тощо. Ці нормативно-правові акти спрямовані на забезпечення прозорої, якісної, повної та достовірної інформації споживачам (у першу чергу інформації про кредити). Також триває робота над іншими важливими документами у сфері захисту прав споживачів.

Водночас чи не найгострішою проблемою із захисту прав споживачів лишається діяльність фінкомпаній, які надають кошти в позику, та колекторських компаній. З аналізу звернень споживачів було виявлено численні порушення законодавства та приклади неетичної поведінки співробітників, що займаються стягненням проблемної заборгованості.

Щоб це усунути був ухвалений закон про правила роботи колекторів, за порушення яких передбачені санкції: від штрафів до виключення з реєстру колекторських компаній.