Підвищення ключової ставки відбулося вперше з березня 2025 року, коли вона зростала з 14,5% до 15,5%. У січні 2026 року ставка знизилась на 0,5 в.п.

Регулятор пояснив це стійким посиленням фундаментального цінового тиску та очікуваним прискоренням інфляції у другому півріччі 2026 року.

У НБУ зазначили, що підвищення ставки має підтримати привабливість гривневих активів, забезпечити стійкість валютного ринку та стримати інфляційні очікування. Регулятор розраховує, що це дасть змогу повернути інфляцію на траєкторію зниження вже у 2027 році.

У червні споживча інфляція сповільнилася до 7,2% завдяки збільшенню пропозиції сирих продуктів харчування. Водночас базова інфляція прискорилася до 8,1%, перевищивши прогноз НБУ. За оцінкою центробанку, останніми місяцями фундаментальний ціновий тиск посилювався через зростання витрат бізнесу на логістику, оплату праці та енергоресурси.

Національний банк прогнозує, що за підсумками 2026 року загальна інфляція прискориться до 10%, а базова – до 9,2%. Основними чинниками стануть розширення бюджетних стимулів, подальше зростання витрат підприємств, а також вторинні ефекти від подорожчання пального та попереднього послаблення гривні.

Водночас у НБУ очікують, що у 2027 році інфляція сповільниться до 6,9%, а наприкінці 2028 року досягне цільового рівня 5%. Цьому мають сприяти скорочення бюджетного дефіциту, послаблення дефіциту робочої сили, кращі врожаї, поліпшення ситуації в енергетиці та ефект від жорсткішої монетарної політики.

Регулятор зазначає, що підвищення облікової ставки не повинно суттєво вплинути на кредитування, яке наразі зростає більш ніж на 30% у річному вимірі. У НБУ також не виключають можливості подальшого посилення процентної політики, якщо інфляційний тиск зберігатиметься, а повернення до циклу зниження ставок прогнозують не раніше другого кварталу 2027 року.

Крім того, Національний банк оголосив про початок модернізації операційного дизайну процентної політики, що має підвищити ефективність монетарної трансмісії та сприяти розвитку грошового ринку.