У серпні споживча інфляція прискорилася до 8,1% у річному вимірі, перевищивши липневий прогноз НБУ. Основною причиною стало сильніше, ніж очікувалося, подорожчання пального на тлі ескалації війни на Близькому Сході.

Додатковий ціновий тиск створюють наслідки атак росії на критичну інфраструктуру, зокрема через зростання виробничих витрат бізнесу на електроенергію та логістику, зазначає Нацбанк.

Водночас високими темпами продовжують зростати зарплати, підтримуючи споживчий попит і фундаментальний інфляційний тиск.

Найближчими місяцями інфляція може бути вищою, ніж передбачав попередній прогноз НБУ. На ціни впливатимуть наслідки атак росії на логістичні, виробничі та енергетичні об’єкти, а також дорожче пальне.

Додатковим проінфляційним фактором залишається ситуація на світових товарних ринках, зокрема високі ціни на нафту через війну на Близькому Сході.

Водночас значна пропозиція продовольства на внутрішньому ринку може стримувати зростання цін.

НБУ очікує, що у 2027 році інфляція знову перейде до стійкого сповільнення, зокрема завдяки посиленню монетарної політики.

НБУ очікує, що підвищення ставки збереже привабливість гривневих депозитів та ОВДП, а також сприятиме стійкості валютного ринку і контрольованості інфляційних очікувань.

Після попереднього підвищення ставки частина банків уже збільшила депозитні ставки. Попит на гривневі депозити та ОВДП залишався високим, що обмежувало тиск на валютному ринку.

Водночас НБУ не очікує відчутного негативного впливу нового рішення на кредитування.

Регулятор зазначає, що банківське кредитування перебуває у найдовшому періоді розширення, а для підтримки бізнесу в умовах посилення обстрілів НБУ вже ухвалив два пакети регуляторних рішень щодо розширення доступу до фінансування.

НБУ також звертає увагу на ризики для державних фінансів через менші, ніж очікувалося, обсяги міжнародного фінансування у липні-серпні. На цьому тлі міжнародні резерви знизилися.

Водночас значна частина майбутньої допомоги залежить від виконання Україною реформ у межах міжнародних програм. За умови їх реалізації НБУ очікує надолуження значної частини зовнішнього фінансування.

Основним ризиком для інфляції та економічного розвитку залишається перебіг війни. Додаткові ризики створюють можливе збільшення бюджетних потреб, дефіцит робочої сили та посилення міграції.

НБУ готовий і надалі коригувати монетарну політику залежно від зміни ризиків. У разі посилення інфляційного тиску регулятор може вдатися до додаткового підвищення ставки. Якщо ж погіршення безпекової ситуації призведе до помітного охолодження попиту та ринку праці, НБУ розглядатиме можливість пом’якшення монетарних умов.