За оцінками регулятора, у другому кварталі 2026 року реальний ВВП зріс на 0,8% у річному вимірі. Відновленню економічного зростання сприяли покращення ситуації в енергосистемі, збільшення державних видатків і зниження невизначеності щодо міжнародної фінансової допомоги.

Водночас суттєвим стримувальним чинником залишаються наслідки посилення російських атак на логістичну інфраструктуру, зокрема блокування портів, а також удари по енергетичних об'єктах і підприємствах.

У другому півріччі економіку підтримають м'якша фіскальна політика, масштабні бюджетні стимули, фінансування локалізації виробництва озброєння за рахунок міжнародної допомоги та більші, ніж торік, врожаї.

На 2027–2028 роки НБУ прогнозує прискорення економічного зростання до близько 3% щороку. Основними драйверами стануть збільшення інвестицій у розвиток виробничих потужностей, насамперед оборонно-промислового комплексу, поступова стабілізація енергетичного сектору, подальше зростання врожаїв та стійкий споживчий попит.

Водночас Нацбанк очікує, що міжнародна фінансова підтримка дозволить повністю профінансувати дефіцит державного бюджету без грошової емісії та зберегти стабільність валютного ринку.

За прогнозом регулятора, у 2026 році обсяг прямої бюджетної підтримки від міжнародних партнерів може сягнути близько $54 млрд. Зокрема, з червня Україна отримує фінансування за програмою Ukraine Support Loan (USL), а в липні Міжнародний валютний фонд схвалив перший перегляд чотирирічної програми Extended Fund Facility (EFF).

У НБУ наголошують, що частина коштів оборонної складової програми USL буде спрямована на фінансування виробництва озброєння в Україні. Це, на думку регулятора, стане важливою зміною економічної моделі, оскільки міжнародна допомога дедалі більше працюватиме на розвиток внутрішнього виробництва.

Завдяки надходженню частини зовнішнього фінансування до міжнародних резервів НБУ прогнозує їх збільшення майже до $70 млрд наприкінці 2026 року. Водночас через зростання імпорту компонентів для виробництва озброєння підвищиться структурний попит на іноземну валюту, що потребуватиме збільшення валютних інтервенцій Нацбанку для підтримки стабільності валютного ринку.