«Ключовим ризиком, який реалізувався із часу затвердження макроекономічного прогнозу (Інфляційний звіт, січень 2020 року), стало поширення коронавірусу COVID-19», - йдеться в повідомленні НБУ.

Під час засідання КМП основна увага приділялася реакції світових товарних та фінансових ринків на поширення коронавірусу, можливим наслідкам для економіки України та необхідній реакції монетарної політики.

Члени комітету зазначали, що на час проведення засідання вплив від поширення вірусної інфекції на українську економіку є обмеженим і нейтральним. Проте більш тривалий ефект від поширення коронавірусу може призвести до рецесії світової економіки та значного сповільнення економічної активності в Україні.

Зважаючи на значну невизначеність щодо подальшого розвитку подій, позиція членів комітету щодо рівня облікової ставки не була одностайною. Сім членів КМП висловилися за зниження облікової ставки до 10%, один – за зниження до 9,5%, ще двоє – за її збереження на рівні 11%.

Два члени КМП виступили за збереження облікової ставки на рівні 11%. На їхню думку, пом’якшення монетарної політики необхідно призупинити, оскільки ризики для фінансової стабільності зростають.

Один із членів КМП зазначив, що турбулентність на світових фінансових і товарних ринках призводитиме до посилення девальваційного тиску на гривню і погіршення девальваційних та інфляційних очікувань. Зниження облікової ставки в умовах можливого розвитку подій за негативним сценарієм посилює ризик розвороту монетарної політики. Погіршення ситуації внаслідок поширення шоку валютного ринку на економіку може змусити НБУ повернутися до жорсткої монетарної політики.

Ці члени КМП припустили, що внаслідок більшої невизначеності в економіці та погіршення очікувань трансмісія облікової ставки в ставки за гривневими інструментами сповільнюватиметься. Банки утримуватимуться від зниження ставок за депозитами та кредитами, спостерігаючи за розвитком ситуації на фінансовому ринку та в економіці. Послабшає зв’язок між обліковою ставкою та ставками за ОВДП на первинному і вторинному ринках. У зв’язку з цим упевненість ринку в ефективності монетарних рішень і політики НБУ може послабшати. Водночас подолання нервозності і стабілізація ситуації на валютному ринку дадуть змогу НБУ продовжити пом’якшення монетарної політики у квітні.

Один член КМП висловився за зниження облікової ставки на 150 б. п. до 9,5%. На його думку, посилення волатильності на валютному ринку пов’язано перш за все з психологічними факторами. В умовах невизначеності щодо подальшого розвитку ситуації істотніше зниження ставки Національним банком буде позитивним сигналом для ринку. Крім того, таке рішення продемонструє ринку готовність Національного банку підтримати економічне зростання в умовах ризику охолодження економіки.

Сім членів КМП поділяли думку щодо доцільності зниження облікової ставки на 100 б. п. до 10%.

Члени КМП зазначали, що в умовах істотної невизначеності пом’якшення монетарної політики необхідне для підтримання економіки України. Адже більш тривалий ефект від поширення коронавірусу може призвести до значного зниження економічної активності країн – торговельних партнерів та послаблення зовнішнього попиту на товари українського експорту. Унаслідок цього ймовірне різке зниження ділової активності українських підприємств та відкладення інвестиційних проєктів.

Пом’якшення монетарної політики відповідає логіці режиму інфляційного таргетування. В умовах зниження інфляційного тиску швидше, ніж передбачалося, Національний банк має сприяти економічному зростанню. На користь такого підходу за режиму інфляційного таргетування свідчить досвід центробанків Польщі, Чехії, Угорщини під час кризи 2008–2009 років. Ухвалюючи рішення щодо рівня ключової ставки, вони орієнтувалися не на динаміку обмінного курсу, а на зниження інфляційного тиску за посилення рецесивних ризиків для економіки. У підсумку пом’якшення монетарної політики виявилося правильним кроком і сприяло подоланню цими країнами наслідків кризи.

На думку членів КМП, в аналогічній ситуації перебуває нині й Україна. Водночас рівень міжнародних резервів дає НБУ можливість проводити валютні інтервенції для згладжування надмірних курсових коливань гривні, зумовлених психологічними чинниками. А заяви представників уряду щодо незмінності курсу на продовження співпраці з МВФ є додатковою підставою для продовження зниження облікової ставки.

Члени комітету зазначили, що у випадку посилення ризиків для фінансової або цінової стабільності Нацбанк може перейти до жорсткішої монетарної політики.

Нагадаємо, рішення щодо зниження облікової ставки до 10% річних було ухвалене правлінням НБУ на засіданні з питань монетарної політики 12 березня 2020 року.

Підписуйтесь на новини FinClub у Telegram, Viber, Twitter, Facebook.